Доступність посилання

ТОП новини

Україна повинна домагатися енергетичної незалежності разом із європейськими сусідами – американський експерт.


Сергій Куделя Вашинґтон, 13 січня, 2006 (RadioSvoboda.Ua) - Російсько-український газовий конфлікт перетворив проблему енергетичної залежності європейських держав від Росії на довгострокову загрозу їхній безпеці. Таку думку в інтерв’ю “Радіо Свобода” висловила експерт Центру Ніксона у Вашингтоні Зейно Берен.

Вона нагадує, що ще двадцять років тому президент США Рональд Рейґан попереджав європейців: Москва може використати газову трубу як інструмент зовнішньої політики. Однак тоді йому не вдалося перешкодити Радянському Союзові побудувати газопровід до Західної Європи. Зараз, каже Берен, питання енергетичної диверсифікації знову стає актуальним.

Наприкінці 1970-х років радянське керівництво розробляло план побудови газопроводу з сибірського міста Уренґоя до радянсько-чехословацького кордону. На його побудову воно отримувало кредити європейських банків – тоді, у розпал нафтової кризи, на Заході були лише раді доступові до нових джерел енергоносіїв.

Однак новий президент США Рональд Рейґан відразу після своєї перемоги на виборах виступив різко проти цього проекту. Він застеріг європейців, що, потрапивши в залежність від сибірського газу, вони можуть стати легкою жертвою для шантажу з боку Москви. Американський президент також запровадив санкції проти СРСР, заборонивши американським компаніям брати участь у втіленні цього енергетичного проекту. У відповідь європейці переважно проігнорували закиди Рейґана та допомогли Москві добудувати трубопровід.

Сьогодні, через двадцять років, у європейських столицях усвідомлюють справедливість застережень Рейґана, каже експерт Центру Ніксона Зейно Берен:

“Рейґан мав рацію в тій політиці, яку він здійснював. За його наполягання почалася активна розробка газових родовищ у Норвегії, що дозволяє європейцям не бути цілком залежними від Росії. І я рекомендую зараз повернутися до моделі Рейґана. Хоча “холодна війна” вже закінчилися і ситуація зараз відмінна, однак чинне російське керівництво використовує енергетичні ресурси як політичний інструмент, і тому настав час розробити нову енергетичну стратегію”.

Водночас, на думку Зейно Берен, остання газова угода між Росією та Україною лише тимчасово розв’язує проблему газопостачання: “Це короткострокове рішення. Добре, що ціна нижча, ніж та, яку вимагали. Однак виникають питання щодо посередника та прозорості механізму, а також щодо того, хто отримуватиме вигоду. Безперечно, Тимошенко робить із цього велику проблему. Тому ця угода шкодитиме політичній кар’єрі Віктора Ющенка, особливо напередодні парламентських виборів. Я думаю, що ця угода не вирішує проблеми енергетичної диверсифікації України. Вона повинна знайти альтернативні джерела та реструктурувати свій енергетичний сектор”.

Найважливішим чинниками у процесі енергетичної диверсифікації американський експерт вважає стимулювання іноземних інвесторів, які могли б вкладати гроші у розробку енергетичних ресурсів в Україні, а також створення сприятливого ділового клімату та зменшення рівня корупції. На думку Берен, Україна повинна використати сприятливу ситуацію, коли всі в Європі розмірковують над необхідністю енергетичної диверсифікації. Отже, за словами експерта Центру Ніксона, Київ може залучити європейців та американців до розгляду ширшої проблеми енергетичної безпеки в євразійському реґіоні.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG