Один з роїв сотні «Ударники» 6 під ком. Ярослава
Коцьолка («Крилача»). Осінь або рання весна 1947 р.У серпні більшість повстанських загонів були об’єднані в Українську Повстанську Армію. Її чисельність німецька влада оцінювала у 200 тисяч осіб, радянська – у 100 тисяч, а за документами самої УПА в ній налічувалося до 30 тисяч вояків. До складу УПА входили також азербайджанські, вірменські, грузинські, казахські, литовські, татарські та узбецькі відділи. УПА не отримувала жодної допомоги ззовні і діяла тільки завдяки підтримці населення. Говорить професор Станіслав Кульчицький:
- Українська Повстанська Армія боролася на 3 фронти: проти гітлерівців, проти польської Армії Крайової і проти радянських партизанів, а потім проти Червоної армії, яка прийшла. Але основна частина боротьби – це боротьба, все ж таки, після ІІ світової війни, це підтримка селянства західноукраїнського, яке хотіли перетворити в найманих працівників колгоспів, і боротьба за вільну Україну. Після закінчення Другої світової війни УПА зазнала великих втрат у боях з радянськими підрозділами. Пізніше частина повстанців перейшла до Румунії, Чехословаччини, Австрії та Німеччини, а в самій Україні окремі групи УПА чинили збройний спротив до середини 50-х років. Говорить київський історик Руслана Марценюк:
- Українська Повстанська Армія у ІІ світовій війні взяла на себе роль національної армії, базованій на народній стихії. Основним завданням УПА у 1942–1954 роках була оборона українського населення як від німецьких, так і від радянських окупантів, гаслом якої стала боротьба за самостійність України.