Лукашенко закликав Захід скористатися з нових можливостей для співпраці з Білоруссю, дати Мінську шанс почати відвертий діалог із Євросоюзом та перш за все скасувати заборону на в’їзд до країн ЄС для самого Лукашенка та його найближчого оточення, яку запровадили кілька років тому за фальсифікацію референдуму 2004 року та утиск опозиції.
Чи щирі нові заяви Лукашенка?
Мінський тижневик «Наша ніва» оцінив останні заяви Лукашенка як новий, так би мовити, «поворот» у його політиці. Проте спостерігачі не впевнені у щирості його заяв.
Мінський політолог Аляксей Кароль, наприклад, вважає: «Обставини змушують Лукашенка до певних змін. Він хотів би, нічим не поступившись, зберегти свою владу в новій ситуації з заміною преференцій від Росії на преференції від Заходу. Одночасно бачу дуже велику стурбованість, тривогу та невпевненість, що це йому вдасться».
Кароль припускає, що Лукашенко може повернутися до своєї проросійської політики, більше того — його заяви щодо співпраці з Заходом великою мірою призначені для Москви.
Опозиція за співпрацю з ЄС, та без Лукашенка
Білоруська опозиція завжди виступала за співпрацю з Заходом, за перспективи членства в Євросоюзі — зокрема, Білоруський народний фронт. Лідер цієї партії Вінцук Вячорка теж бачить у новій риториці Аляксандра Лукашенка звернення не до Брюсселя, а до Москви: «Він спробує показати Москві, що має запасне летовище… Але проблема залишається в тому, що він не готовий хоча б для видимості зробити хоч декілька кроків у напрямку демократизації. Скажімо, визволити політв’язнів чи скасувати кримінальну відповідальність за політичну діяльність».
Вячорка переконаний, що майбутнє Білорусі — у співпраці з ЄС, але не з Президентом Лукашенком. Разом з тим він вважає, що Захід має наполегливо вимагати від чинного президента Білорусі виконання вимог щодо демократизації Білорусі.
Такі вимоги восени минулого року висунула Єврокомісія, яка готова у разі їхнього виконання істотно підтримати білоруську економіку та населення.
