Камо грядеши, Європейський Союзе???

Британський журнал «Економіст» полюбляє провокаційні картинки на своїх обкладинках. Передостанній номер прикрашає малюнок жіночого бюсту: жінка з імпозантними грудьми, подвійним підборіддям, яка зазирає в дзеркало. На обличчі легкий шок, на постаменті напис: «Європейський Союз: народжений 1957 року».

Якщо Європейський Союз, як структура, переживає якусь не зовсім зрозумілу кризу ідентичності, то люди, які живуть в рамках цієї структури, вже визначилися: 44% вважають, що життя стало гіршим, відколи їхні країни долучилися до ЄС. Водночас список охочих вступити до ЄС не зменшується. В чому справа? Чи втратив Європейський Союз свою причину буття?

На скількох членів розрахований ЄС?

Три роки тому, коли ЄС прийняв 10 нових членів, в тому числі низку колишніх комуністичних країн, тодішній президент Єврокомісії Романо Проді піднесено віщував, що це лише початок подальших розширень.

П’яте і найбільше в історії Союзу розширення Проді вважав не останнім. Він стверджував, що інші європейські країни та нації вирішать долучитися до європейської справи, допоки Європа як континент не стане об’єднаною в мирі і демократії.

Ах, це були бурхливі дні! Всім балканський країнам обіцяли членство в 2003-му, Туреччині надали статус кандидата, Проді навіть запевнив Україну, що двері ЄС не зачинені.

За 50 років від 6 до 27. А економіка дрімає.

Після п’ятого і найбільшого розширення, було вже шосте. Болгарія та Румунія збільшили цей клуб до двадцяти семи. І якось народилося нове поняття – «втома від розширення».

Домовитися про щось у Євросоюзі майже неможливо. Європою гуляють анекдоти про легендарну бюрократію ЄС. Союзна конституція провалилася, а європейська еліта чухається і не розуміє, як і чому це сталося.

Розчарування людей у європейському проекті зростає, а економіка в стані застою. Спільний ринок, хоча дав безмежні блага, не перетворив національні економіки членів ЄС у такі, що постійно зростають.

Що об’єднує сьогоднішню Європу?

Колишній голова Єврокомісії Жак Делор каже, що нині немає жодної візії та відданості якійсь меті, на відміну від настрою, що панував 50 років тому. Тоді Європа, підвівшись зі звалищ і руїн Другої світової війни, прагнула примирення та злагоди.

Однак, згідно з опитуваннями, вийти з ЄС ніхто поки що не хоче. А Євросоюз наразі не дуже хоче розширюватися далі. Багато хто вважає, що поглиблення європейської інтеграції стало жертвою розширення. Та й конституції європейської теж не дуже хочуть, хоча Анґела Меркель, канцлер Німеччини, яка зараз головує в ЄС, хоче використати це 50-ліття, щоб поновити дискусію про конституцію та зосередитися на досягнутих успіхах.

П’ятдесятилітня об’єднана Європа зазирає в дзеркало, себе не зовсім впізнає. Ймовірно, вона сама собі не дуже подобається.

Фотогалерея "50 років Європейського Союзу":


Матеріали до теми:

• Євромаршрут Євросоюз святкує ювілей – п’ятдесят років від дня заснування • Відзначення 50-річчя утворення ЄС у Києві • ЄC готується до святкування свого Дня народження • У приєднанні країн Балтії до ЄС важливе значення відіграла балтійська діаспора • ЄC готується до святкування свого Дня народження • У 50-річчя Римської угоди громадяни Великої Британії залишаються найскептичнішими щодо європейської інтеграції. • У Польщі відзначають 50-річчя ЄС і дискутують про майбутнє Європи. • Польських євродепутатів у Європарламенті об’єднує ідея входження України до ЄС. • У дні святкування 50-річчя Римської угоди часто згадують Україну. • Камо грядеш, Європо?