Білоруський опозиціонер: «З політичного погляду Ющенко робить правильні кроки»

А.Л.: За довгий час перебування в політиці найсильніші емоції я отримав у Києві на Майдані. Коли під час Помаранчевої революції я мав можливість виступити на Майдані, мені сказали, що тоді там було півмільйона людей. І коли величезна кількість людей кричали «Білорусь, Білорусь», я собі уявляв, що через деякий час, дай Боже, щоб щось подібне відбувалося в Білорусі, у Мінську. Коли люди самі, за покликом свого серця, вийшли на вулицю захищати, в першу чергу, свою особисту свободу, це було досить сильно. Потім були певні розчарування. Розчарування, тому що для нас Україна була сподіванням, надією. Ми розраховували на те, що буде добра міцна коаліція, будуть швидкі демократичні перетворення, які позитивно впливатимуть на Білорусь. Тому що, коли відбувалися відомі події в Югославії, у Грузії, наші люди говорили – це далеко, там інший темперамент у людей. А Україна – це поруч, це сусідній двір. Тому ми пережили різні почуття. Буквально тиждень тому я був в Україні і знову побував на тому самому Майдані. Хоча там є багато людей, але нема тієї енергетики, що була раніше. Але мені здається, що, все ж таки, не можна перекреслювати все, говорити, що немає нічого, жодних здобутків. Це тяжкий шлях України, але, все ж таки, він є демократичним. Україна шукає себе в демократії. І це найголовніше. Я думаю, що, все ж таки, наприкінці все вирішиться позитивно і найголовніше, що люди змусили владу поважати їх. В Україні, які б не були зараз вибори – нові парламентські чи нові президентські, там лічитимуть голоси, там рахуватимуться із позицією простих громадян України. У Білорусі навіть цього немає.

Р.С.: Чи підтримує опозиція в Білорусі розпуск Верховної Ради?

А.Л.: Складне питання. Тут, звичайно, є аспекти і політичні, і юридичні. Я хоча сам і юрист, але не знаю всіх нюансів правових і юридичних. З погляду політичного, мені здалося, що занадто великі були апетити в тієї коаліції, яка перебуває при владі. І Ющенко був поставлений, на мій погляд, у ситуацію, пробачу собі таке порівняння, загнаного вовка. І перспектива була, що коаліція набере 300 голосів, а як отримають, це вже інша справа. Існувала загроза, що не буде балансу, балансу влади, що все буде знову в одних руках. Монополія влади – це небезпечно. Тому я думаю, що з політичного погляду Ющенко робить, усе ж таки, правильні рухи і дії, може, занадто пізно. А з юридичного погляду я не візьмуся оцінювати. Хай це робить Конституційний Суд України.

Р.С.: А взагалі – демократичний розвиток подій в Україні впливає на події в Білорусі?

А.Л.: Звичайно! І зараз це знову не позитивне послання, яке одразу підхопила білоруська пропаганда. І на телебаченні знову людей запитують – навіщо іти на вулиці, навіщо вам це треба? Дивіться, в Україні пішли, і що? І знову той же Майдан, і знову люди не отримали того, що вони хотіли. Тому це не дуже позитивне послання, яке сьогодні ретранслюється з України. Але будемо оптимістами. Я і себе називаю лідером білоруських політичних оптимістів. Я хотів би сподіватися, що Україна вийде з цієї складної конституційної і політичної кризи. Все ж таки це європейська країна, вона повинна мати європейські стандарти і європейський шлях.

Матеріали до теми:

• Генпрокуратура відмовила в порушенні кримінальної справи проти судді Конституційного Суду Сюзанни Станік • Конституційний Суд продовжить розгляд конституційності Указу Президента про розпуск парламенту в середу, 25 квітня • Яка ідея може об’єднати українську націю? • Партійці просять – бізнесмени дають