Російський прапор на дні Льодовитого океану. Але чи це вже Росія? (Інтерв’ю)

Заступник речника американського Держдепу, реагуючи на цей російський крок учора, сказав таке: «Я не певний, чи росіяни встановили там металевий чи то гумовий прапор, чи простирадло. Як би воно не було, це не має ніякого юридичного значення».

Подібною була реакція Канади. Міністр закордонних справ Пітер МакКей нагадав, що ми живемо не в 14 чи 15 столітті, коли можна було, встановивши прапор на якійсь території, вважати її своєю.

Отож кому належить ця підводна територія? Хіба Північний полюс не міститься в міжнародних водах? Експерт з морського права, співробітник Британського Національного Центру Океанографії Ліндзі Парсон каже, що є кілька претендентів на цю територію.

Л. П.: На сьогоднішній день існує 320-кілометрова економічна зона, в якій діють 5 країн, що межують з Льодовитим океаном: Данія, Росія, Канада, Сполучені Штати та Норвегія. Все, що лежить поза цією зоною (а це приблизно 300-400 тисяч квадратних кілометрів), стоїть під знаком запитання. Саме на цю територію можуть претендувати ці берегові країни.

Р.С.: Що значить встановлення російського прапора на дні моря під Північним полюсом юридично?

Л. П.: Відверто кажучи, це значить дуже мало, якщо говорити про юридичні претензії на морську територію.Однак спуститися на полярне морське дно — це велике наукове та технічне досягнення. Але проголошувати цю територію своєю — це щось зовсім інше. Є окремий морський юридичний процес із цих питань, це Конвеція ООН з морського права, яку ухвалили 1982 року. Росія цю конвенцію підписала. Отож вона мусить представити науковий аргумент на підставі цих критеріїв, які прописані в Конвенції.

Р.С.: Чи це уперше, що Росія намагається проголосити полярне морське дно своєю територією?

Л. П.: Вони це вже пробували 2001 року. Тоді Росія направила заявку комісії ООН, що розглядає саме ці питання. Однак, тоді росіянам не вистачало інформації,щоб обґрунтувати ці претензії. Їм було відмовлено. Тепер виглядає, що вони збирають додаткові дані, щоб знову дати заявку.

Р.С.: У світі існує лише 5 підводних міні-суден, які можуть дістатися дна Льодовитого океану. Росія має два, Франція, Японія та США — по одному. Чи держави, які хочуть висунути свої територіальні претензії щодо полярного морського дна, мусять також пірнати на дно моря, щоб зібрати необхідну інформацію?

Л. П.: Згідно з міжнародним правом, критерії, на підставі чого робляться такі територіальні заявки, не вимагають цього. Зразки можна зібрати іншим способом, спустивши ківш, який зачерпне ці зразки. Отож російська експедиція справді є фантастичним науковим досягненням, однак цього аж ніяк не потрібно, щоб обґрунтувати територіальні претензії.