 |
| (radiosvoboda.ua) |
Торік це частково вдалося за рахунок обмежень експорту зерна та адміністративного втручання. Якщо ж ціни зростатимуть на зерно, то, відповідно, подорожчає ще більше і м’ясопродукція. Виробники м’яса твердять, що, окрім вартості зерна, суттєво відчувається і вплив ціни на пальне, високі податки, світові тенденції тощо.
Ці ж самі чинники перераховуються й іншими виробниками сільськогосподарської продукції.Поки що відносно стабільною залишається ціна на молочну продукцію і цукор. Водночас і на ці продукти експерти прогнозують подорожчання уже навесні. Це попри те, що Україна має неабиякі запаси, скажімо, цукру.
Чи впливають на українські ціни світові?
Зростання цін на продовольство відбувається в усьому світі. Однак у високорозвинених країнах значно менший рівень інфляції і не має різкого дисбалансу в купівельній спроможності громадян. Економіст Ігор Бураковський в інтерв’ю Радіо Свобода відзначає, що вплив світових цін на український ринок дедалі зростатиме. При цьому він відзначає, що подорожчання відбиватиметься як на готовій продукції, так і на сировині. Експерт зауважує, що подорожчання сільськогосподарської продукції на світових ринках стимулює українського виробника, якому вигідно експортувати свою продукцію. Водночас він наголошує на неготовності українських аграріїв реагувати як на внутрішні виклики, так і на зовнішні. Звідси й розбалансування ринку.
Сьогодні, за його даними, у споживчому кошику громадян 50% становлять продукти харчування. Саме тому економісти радять уряду добре поміркувати над створенням дієвої програми з урахуванням ситуації на світових продовольчих ринках передовсім щодо приборкання інфляції.
За даними державного Комітету статистики, рівень інфляції за січень-лютий цього року сягнув 5,7%, що дає підстави для критики уряду. Як відомо, уряд Тимошенко прогнозував річний рівень інфляції у межах 10%. Однак опоненти Тимошенко твердять, що інфляційні показники можуть бути значно вищими. Про це говорять як політичні супротивники БЮТ – Партія регіонів, так і Президент України.
Віктор Ющенко, як відомо, наказав уряду і Нацбанку невідкладно вжити антиінфляційних заходів, інакше, за його словами, рівень інфляції у річному обрахунку може сягнути 20%.
Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко між тим нагадує, що погані інфляційні тенденції її уряд успадкував від Януковича, що не легко подолати швидко і ефективно.
Тимошенко визнає надто високий рівень інфляції і за її урядування, але обіцяє приборкати ці показники невдовзі, за умови узгодженої та професійної роботи усіх гілок влади та Національного банку.
Експерти ж не такі оптимісти у своїх прогнозах щодо росту інфляції. При цьому вони називають як суб’єктивні , так і об’єктивні причини, серед яких ціна на енергоносії, яка у цьому році зросла ледь не удвічі і диктує свою політику в усіх ділянках життя.
Продовольство дорожчає, а доходи громадян зростають?
За даними згадуваного уже Держкомстату, за 12 років офіційна зарплата лише в Києві збільшилася в 23 рази. Мешканці столиці отримують на тисячу гривень більше, ніж жителі інших міст та сіл. Далі йде Донецька та Дніпропетровська області. Найбільше бідують жителі західного регіону України.
Важко заперечити, що Держкомстат є серйозною інституцією, як і інші владні інстанції. Однак ця структура не фіксує (принаймні не оприлюднює) іншої статистики. Скажімо, наскільки зросли ціни на нерухомі та рухомі предмети за останні роки і який це становить розрив із ростом зарплати, про який ідеться.
Скажімо, сьогодні у Києві наймання однокімнатної квартири у непрестижних районах, без належної інфраструктури, обходиться як мінімум у 450 доларів.Щоб купити таку ж однокімнатну квартиру, потрібно, за даними агентств з нерухомості, заплатити як мінімум 80 тисяч доларів.
За даними незалежних експертів, видатки родини із чотирьох осіб становлять приблизно 3 тисячі доларів на місяць. Сюди входить відносно збалансоване і здорове харчування, предмети хімії (миючі засоби, косметика), обмежена культурна програма ( двічі на місяць відвідання театру, кіно та ресторану за середніми цінами) і дрібне оновлення гардеробу (колготи, шкарпетки тощо). Для більшості киян така сума є лише мрією. Попри збільшення кількості офіційних мільйонерів у столиці, рівень життя більшості киян залишається все ще низьким.
На це вказують дані Міжнародного консалтингового агентства Mercer Human Resource Consulting, які опублікувала газета «Дело». Згідно з цими дослідженнями, Київ посідає 166 місце за рівнем життя серед 215 міст світу. Про те, як живеться реально українцям в інших містах та селах, у цих даних не мовиться. Але можна здогадатися.