Під час нещодавнього візиту у Польщу Президент Віктор Янукович пообіцяв допомогти у будівництві Польського Дому у Львові. Однак досі ніхто з Адміністрації Президента не розмовляв з цього питання з міською владою Львова та Товариством польської культури у Львові. На сьогодні не виділена ані земельна ділянка, ані приміщення для Польського дому.
Заступник мера Львова Василь Косів розповів Радіо Свобода, що міська рада готова надати земельну ділянку польському товариству.
«Остання наша пропозиція – це ділянка на проспекті Чорновола, що не дуже далека від центру і розташована на шляху з Києва і з Варшави. Там зручно у під’їздах і можна зробити багатофункційний центр з офісами, конференц-залом, навіть готельними номерами. Після нашої пропозиції відповіді від товариства ми не отримали», – наголосив Василь Косів.
Мерія і польська громада порозуміння не знаходять
Голова Товариства польської культури у Львові Еміль Лєґович зазначає, що пропозиція мерії неприйнятна. Він має сумніви, що Польща будуватиме будинок. До того ж, щоб отримати усі дозволи на будівництво в бюрократичній системі, потрібно витратити щонайменше два роки.
«Вони нам дають ділянку, але про це смішно говорити, це так, щоб ми відстали. Все, що не просимо протягом десяти років, нічого для нас немає. Зізнаюсь, для мене це образливо, що стільки років не можемо нічого домогтись», – говорить Еміль Лєґович.
Польська громада просить мерію надати їй приміщення і давно надала свої пропозиції. Еміль Лєґович зазначає, що в будинку польської культури планують створити велику бібліотеку, проводити концерти, дискусії, мовні курси. Він зауважив, що Польський дім зможуть відвідувати не лише поляки, але й українці.
Будинок польської культури змінить атмосферу співпраці
Культуролог Тарас Возняк вважає, що українсько-польські відносини давно час перевести з конфліктів довкола історичного минулого у культурний вимір. А Польський дім мав би представляти Польщу як державу в культурному сенсі і бути світлицею для польської громади.
«Це наші сусіди і уже давно настав час відкрити Польський дім, як і німецький чи інший. Але не всі мають до цього інтерес. Створення центру змінить атмосферу стосунків, бо час займатись не цвинтарями, а дітьми, молоддю», – каже Тарас Возняк.
Довгими роками каменем спотикання між міськими депутатами і Товариством польської культури було питання передачі українського Народного дому у Перемишлі українській громаді. Однак у 2009 році міська влада Перемишля зробила крок до повернення Народного дому українцям. Це питання майже вирішене, залишилось отримати згоду на виселення однієї мешканки. Український Народний дім був збудований у Перемишлі за кошти українців у 1904 році, і українська громада роками домагалась від польської влади повернення своєї власності.
Тим часом польська громада Львова зауважує, що до 1939 року поляки становили у місті більшість населення і залишили тут чимало будівель.
До слова, росіяни у центрі Львова мають окремий будинок, в якому розташовується російський культурний центр.
Заступник мера Львова Василь Косів розповів Радіо Свобода, що міська рада готова надати земельну ділянку польському товариству.
«Остання наша пропозиція – це ділянка на проспекті Чорновола, що не дуже далека від центру і розташована на шляху з Києва і з Варшави. Там зручно у під’їздах і можна зробити багатофункційний центр з офісами, конференц-залом, навіть готельними номерами. Після нашої пропозиції відповіді від товариства ми не отримали», – наголосив Василь Косів.
Мерія і польська громада порозуміння не знаходять
Голова Товариства польської культури у Львові Еміль Лєґович зазначає, що пропозиція мерії неприйнятна. Він має сумніви, що Польща будуватиме будинок. До того ж, щоб отримати усі дозволи на будівництво в бюрократичній системі, потрібно витратити щонайменше два роки.
«Вони нам дають ділянку, але про це смішно говорити, це так, щоб ми відстали. Все, що не просимо протягом десяти років, нічого для нас немає. Зізнаюсь, для мене це образливо, що стільки років не можемо нічого домогтись», – говорить Еміль Лєґович.
Польська громада просить мерію надати їй приміщення і давно надала свої пропозиції. Еміль Лєґович зазначає, що в будинку польської культури планують створити велику бібліотеку, проводити концерти, дискусії, мовні курси. Він зауважив, що Польський дім зможуть відвідувати не лише поляки, але й українці.
Будинок польської культури змінить атмосферу співпраці
Культуролог Тарас Возняк вважає, що українсько-польські відносини давно час перевести з конфліктів довкола історичного минулого у культурний вимір. А Польський дім мав би представляти Польщу як державу в культурному сенсі і бути світлицею для польської громади.
«Це наші сусіди і уже давно настав час відкрити Польський дім, як і німецький чи інший. Але не всі мають до цього інтерес. Створення центру змінить атмосферу стосунків, бо час займатись не цвинтарями, а дітьми, молоддю», – каже Тарас Возняк.
Довгими роками каменем спотикання між міськими депутатами і Товариством польської культури було питання передачі українського Народного дому у Перемишлі українській громаді. Однак у 2009 році міська влада Перемишля зробила крок до повернення Народного дому українцям. Це питання майже вирішене, залишилось отримати згоду на виселення однієї мешканки. Український Народний дім був збудований у Перемишлі за кошти українців у 1904 році, і українська громада роками домагалась від польської влади повернення своєї власності.
Тим часом польська громада Львова зауважує, що до 1939 року поляки становили у місті більшість населення і залишили тут чимало будівель.
До слова, росіяни у центрі Львова мають окремий будинок, в якому розташовується російський культурний центр.
