Доступність посилання

ТОП новини

Влада виправдовує «тінізацію» держзакупівель турботою про держпідприємства


Київ – Голова українського представництва Transparency international Олексій Хмара вийшов із антикорупційного комітету при Президентові через незгоду із «корупційно небезпечним» законом про держзакупівлі, який підписав глава держави. Також занепокоєння з цього приводу висловив Євросоюз. Натомість представники влади цього занепокоєння не поділяють і запевняють, що подібні заяви є наслідком недостатньої поінформованості. На думку експертів, аргументи представників влади не витримують критики.

Підписавши законопроект про зміни у системі держзакупівель, Президент не звернув належної уваги на його корупційні ризики. Таким чином, він фактично знехтував ключовими завданнями Національного антикорупційного комітету, стверджує Олексій Хмара, пояснюючи свій вихід із цієї структури.

Згідно із підписаним на початку серпня законом, держпідприємства звільняються від обов’язкових тендерних процедур. Раніше за цей закон проголосували фракції парламентської більшості.

В інтерв’ю Радіо Свобода Олексій Хмара припускає, що гроші, виведені за допомогою законодавчих новацій в тінь, будуть використовуватися для підтримки кандидатів від правлячої партії на виборах.

В ЄС помітили, що держзакупівлі корумпують «стратегічно»

Європейський Союз також висловив занепокоєння, що нове тендерне законодавство виводить з-під контролю громадськості значну частину державних закупівель. Причому ЄС звертає увагу на цілу низку законодавчих актів у цій сфері, ухвалених із кінця 2011 року. Про це йдеться в офіційному листі голови представництва ЄС в Україні Жозе Тейшейри до міністра економіки Петра Порошенка.

«Мене турбує неготовність України провадити стратегію держзакупівель у відповідності із положеннями Угоди про асоціацію», – зазначає Жозе Тейшейра.

Речники ЄС наголошують на важливості мати ефективне законодавство про держзакупівлі для розвитку співпраці між Україною та Євросоюзом.

Натомість представники української влади кажуть, що критика на адресу нового тендерного законодавства є наслідком недостатньої поінформованості критиків.

«Критика не компетентна. Будь-які державні кошти ідуть через тендер. Будь-які кошти з держгарантіями, з державними кредитами, бюджетні кошти – все це залишається під тендерами. Але, якщо державне за своєю формою власності підприємство щось заробило, то воно може їх використовувати поза тендером. Ось все, що було в цьому законі», – сказав Радіо Свобода депутат-регіонал Олексій Плотніков, який представляв закон у парламенті.

Задля контролю Кінах радить писати запити

Член антикорупційного комітету при Президентові депутат-регіонал Анатолій Кінах також не поділяє занепокоєння з приводу нового закону. Він запевняє, що закон скерований на підвищення конкурентоздатності держпідприємств.

«Прийняття вищезазначеного закону мало на увазі й те, що держпідприємства повинні були в ході своєї виробничої діяльності все проводити в повному обсязі в тендерній процедурі. Це створило дуже ризиковану ситуацію, особливо для наукоємних, технічноскладних виробництв», – сказав Радіо Свобода Анатолій Кінах.

Держзакупівлі залишаються під пильним державним контролем, а щодо контролю громадськості, то це можна робити за допомогою запитів – згідно із законом про доступ до інформації, запевняє Анатолій Кінах. За його словами, «жодних проблем щоби затребувати цю інформацію – немає».

Запити не спрацьовують – експерт

Натомість редактор інтернет-видання «Наші гроші», яке спеціалізується на розслідуванні корупції у сфері держзакупівель, Олексій Шалайський стверджує, що державні підприємства не відповідають на запити по суті.

«Ми ще не отримували адекватної відповіді на запит, – розповідає експерт. – Звісно, якщо запитати письмово про плани на десятиріччя – тобі надішлють сто сторінок. А якщо запитати – чому ви купили втричі дорожче? – тобі ніколи не дадуть на це відповіді. Держпідприємства відказують, що це комерційна таємниця».

Кажучи про державні підприємства, депутати-регіонали мають на увазі державні промислові виробництва. Натомість значно більше держпідприємств забезпечують діяльність органів влади.

«У нас же міністерства не самі закуповують ручки, автомобілі, ксерокси і таке інше. Цим займаються держпідприємства, які тепер купуватимуть що завгодно – а ми навіть знати не будемо», – зазначає Олексій Шалайський.

На його думку, аргументи про те, ніби відсутність тендерної процедури робить держпідприємства конкурентоспроможнішими – не витримує критики. Адже навіть великі приватні структури запроваджують тендерні закупівлі.

У минулому році держпідприємства закупили продукції та послуг на 250 мільярдів гривень із загальної суми держзакупівель у 325 мільярдів.
  • Зображення 16x9

    Дмитро Шурхало

    Співпрацюю з Радіо Свобода, був кореcпондентом і редактором (2008–2017), зараз веду програму «Історична Свобода». Спеціалізуюсь на політиці та історії. Народився в 1976 році у Сумах. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працював у газетах «Пост-Поступ», «Київські відомості», «Вечірні вісті», журналі «Власть дєнєг». Автор книжок «Українська якбитологія», «Міфи Другої світової війни» та «Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники».

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG