Доступність посилання

ТОП новини

Українцям треба вчитися жити в умовах тиску євразійської інтеграції – експерт


Українцям треба вчитися жити в умовах тиску євразійської інтеграції – експерт
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:25:00 0:00
ЗАВАНТАЖИТИ
Гості: Валерій Чалий, заступник генерального директора Центру Разумкова, голова експертної ради при українській частині комітету Україна-ЄС; Анатолій Марциновський, журналіст.

Віталій Портников: Президент Польщі Броніслав Коморовський був одним із перших європейських політиків, який визнав, що вибори відбулися загалом демократично.

Однак вже за кілька днів він телефонував Президентові України Вікторові Януковичу і висловлював своє занепокоєння з приводу того, що відбувається в мажоритарних округах в Україні, та підкреслював, що ситуація з підрахунком голосів може серйозно позначитися на перспективах української євроінтеграції.

А згодом до президента Коморовського телефонував вже сам Президент України, який пояснював йому ситуацію. І президент Коморовський виступав із заявою, що він вважає, що українське керівництво зрозуміло її.

Послухаймо шматок з інтерв’ю, яке дав Броніслав Коморовський вже після розмови з Віктором Януковичем моїй колезі Яніні Парандовській.

Яніна Парандовська: Ми маємо проблеми з виборами.

Броніслав Коморовський: Всі вибори до тих часів в Україні могли бути поставлені під сумнів. Питання у тому, який критерій підходу до цього питання: більше чи менше?

Яніна Парандовська: Але ж є проблема з підрахунками.

Броніслав Коморовський: Тільки 1%. Це означає, що 99% , а це більше, пораховані нормально. І ці результати погоджені з опозицією, вона погоджується з цими результатами, 99%.

Там з’явилися проблеми, тому що є не тільки державні інтереси, а й прозаїчні інтереси. Самі люди, які балотуються в мажоритарних округах, – люди з різних груп. І щастя у цій справі – однозначне ставлення ЦВК, парламенту України. Вони відкривають дорогу до повторних виборів. І така думка і Президента Януковича.
Ваша Свобода
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:25:00 0:00
ЗАВАНТАЖИТИ

– Панове, мені здається, що коли є проблема з 1%, то це може поставити під сумнів 99%. Так раніше взагалі було.

Зараз Конституційний Суд Литви засідає. Він обговорює теж питання фальсифікації виборів. І там дуже просто. Якщо під сумнів ставиться один мандат, що він сфальсифікований у зв’язку з підкупом виборців і таке інше, то вибори визнаються дійсними, а якщо два, то вибори скасовуються.

І мені здається, що це та логіка, якої пан Коморовський притримується, як правило…

Валерій Чалий
Валерій Чалий
Валерій Чалий: Одна мета є владної партії сьогодні в Україні – це отримати легітимізацію цих результатів. І ясно, що зовнішня оцінка тут ключова. Польща в цьому плані є партнером більш зручним для Президента України. І, незважаючи на те, що Президента України тут інформаційно шукали журналісти в Києві, таким чином він виходить на зв’язок із Польщею, значить, він працює в цьому напрямку.

– Існує, можна сказати. Існує, якщо виходить на зв’язок.
Пан Коморовський як досвідчений політик мав би спростувати цю свою позицію, що вибори не залежать 99% від 1%. Ми маємо почути від нього пояснення цієї заяви
Валерій Чалий

Валерій Чалий: Мене здивувала, я скажу відверто, позиція президента Польщі не зараз. А ще раніше, коли він приймав одних політичних представників партій, про це говорив публічно, інші якось були не в цій черзі. Потім була заява відразу після виборів позитивна. Зараз він говорить про перевибори, тим самим фактично, як він визнав, дублює позицію, яку йому представив Президент Янукович.

Мені здається, що два варіанти: або немає повноти інформації, що я не допускаю, бо посол в Україні працює професійно, і Польща дуже добре знає ситуацію в Україні, або друге питання – він пробує залишити хоч якісь можливості, щоб Польща могла бути якоюсь ланкою від ЄС з новою реальністю в Україні і тримати цей контакт.

Про 1% категорично не сприймаю, тому що пан Коморовський, я думаю, засмутився б, якби програв президентські вибори з різницею в 1%.

А якщо вже говорити про принципову позицію, то я думаю, що пан Коморовський як досвідчений політик мав би спростувати якось цю свою позицію, що вибори не залежать, скажімо, 99% від 1%. Я думаю, що ми маємо ще почути від нього пояснення цієї заяви.
Як не парадоксально, позиція Росії дещо нагадує позицію Польщі у тому, що стосується парламентських виборів в Україні
Анатолій Марциновський

Анатолій Марциновський: Я також, чесно кажучи, здивований тональністю заяв пана Коморовського. Хоча вона звичайна, вона притаманна в тій чи іншій мірі польському політикумові, проте 1% – ясно, що можна цим оперувати. Це було б більш природно, якби ми почули таку аргументацію з боку когось із прибічників правлячої партії в Україні, а не від президента європейської держави, президента держави ЄС.

Помітно, що позиція ЄС як такого дуже відрізняється від позиції президента Коморовського. Водночас, хоч як не парадоксально, позиція Росії дещо нагадує позицію Польщі у тому, що стосується парламентських виборів в Україні.

До того ж не можна казати, що якщо лише 1% поганий, якийсь проблемний, а 99% не є проблемними, то все гаразд. Але ж, я думаю, пан Коморовський знайомий з висновками міжнародної місії спостерігачів, яка була оприлюднена вже на другий день після голосування, в якій наголошено на дуже сумнівній виборчій кампанії, деякі аспекти якої названі «кроком назад від демократії»: застосування адмінресурсу, нерівні умови для кандидатів, заангажованість медіа на користь влади, або недостатня інформація з боку медіа до виборців і так далі. Там купа різних проблем.

Тому не можна казати: якщо 1% проблемних порахованих мандатів, то вибори можна визнати такими, що більш-менш нормальні.

– Я був зараз у Варшаві. Там був на спільній конференції з представниками МЗС Польщі. Треба сказати, що їхня позиція більш різка щодо виборів, ніж позиція президента.

Анатолій Марциновський: Офіційна чи…?

– Ні-ні! Офіційна озвучена під час дебатів.
Українська влада сьогодні не допомагає Польщі з позицією в ЄС. Польські парламентарі говорять: безвізовий режим не повинен залежати від ситуації в Україні, це питання для громадян, а не для влади
Валерій Чалий

Валерій Чалий: Так ми з Вами були у Варшаві одночасно на різних заходах. І, дійсно, я також чув позицію і ЄС, і ОБСЄ, польських представників у дещо такому закритому, непублічному форматі.

Очевидно, що позиція президента Коморовського – це не єдина зараз позиція і думка у Польщі. Я тут хотів би скористатися і подякувати і Польщі, і її представникам за те, що вони брали дуже активну участь в різних місіях спостереження, журналісти, які постійно відслідковували ситуацію. Україна була присутня на сторінках польських видань не тільки з «чорного» боку, скажемо так, але й були позитивні моменти.

Але сьогодні ми бачимо, що Польща опинилася в одній ситуації у своїй позиції, ідеології підтримки європейського майбутнього України. Україна, в першу чергу українська влада сьогодні не допомагає Польщі з цією позицією в ЄС. Вона фактично опинилася сьогодні перед вибором.

І є дуже багато голосів у Польщі, які говорять: слухайте, давайте облишимо цю справу, давайте будемо діяти зовсім по-іншому. Якщо подивитися на оцінки європарламентарів польських, то вони зараз наголошують, до речі, президент Коморовський про це сказав, на угоді про асоціацію, що це треба робити. Безвізовий режим – треба робити. Причому є корекція. Якраз польські парламентарі говорять: безвізовий режим не повинен залежати від ситуації в Україні, це питання для громадян, а не для влади. Це абсолютно правильна позиція. Тому позиція Польщі формується.

Я думаю, що президент Коморовський поспішив. Все-таки ще не всі місії спостереження ключові висловили свою позицію, остаточну, офіційну, ще в нас не завершився процес підрахунку голосів. І це, я думаю, такий синдром підхоплений з інших країн, я маю на увазі раннього привітання чи оцінки виборів, не дуже правильний з точки зору наших партнерів і керівників дружньої нам країни.

– Наскільки польське керівництво може побоюватися східного ухилу в українській політиці? Може, вона керується саме цим східним ухилом, коли намагається заплющити очі на те, що є очевидним, я думаю, навіть для самих представників польської еліти?
Логіка Польщі полягає у тому, щоб не допустити «другого Переяслава», щоб знову Україна не пішла в обійми Росії на довгий час
Анатолій Марциновський

Тільки демократична Україна, базована на дотриманні прав людини, рівності всіх перед законом, може бути поза впливом Росії. Якщо вона буде напівдемократичною або повністю авторитарною, то не порве цих зв’язків
Анатолій Марциновський
Анатолій Марциновський: Так, очевидно, що логіка Польщі полягає у тому, щоб, сказати грубо, не допустити «другого Переяслава», щоб знову Україна не пішла в обійми Росії на довгий час. І поляки вбачають методом досягнення цього відсутність такого суворого підходу з боку Заходу, відсутність глибокої ізоляції Президента Януковича і його оточення. Як на мене, то така логіка і такі дії були доречними ще деякий час тому, коли ЄС намагався вплинути на Януковича, ще сподівався, що у Януковича все ж таки немає внутрішнього рішення йти і далі до авторитаризму та придушення демократії.

Я думаю, що в принципі для багатьох зараз це стало зрозумілим, істинні наміри української влади. Тому мені здається, що позиція, дії Польщі вже дещо нелогічні, з одного боку.

А з іншого боку я переконаний, що заплющувати очі на певний недемократичний розвиток країни, на сповзання її до авторитаризму з огляду на те, щоб Україна не пішла до Росії через тиск, то це все одно тільки відстрочить сповзання України під вплив Росії.

Тому що тільки демократична Україна, базована на європейських цінностях, на дотриманні прав людини, верховенства права, рівності всіх перед законом і так далі, може бути поза впливом Росії. Якщо вона буде подібною до Росії, напівдемократичною, на три чверті авторитарною або повністю авторитарною і так далі, то, я думаю, вона все одно буде під впливом Росії. Тобто не порве цих зв’язків.

– Польська політика щодо України завжди ґрунтувалася на ідеї, що без незалежної України незалежної, вільної Польщі не може бути. Може, вже настав час відмовлятися полякам від цієї концепції? Вони вже повністю в ЄС, вони вже повністю інтегровані у західний світ, в НАТО. І, якщо чесно сказати не нам, а їм самим собі, від того, якою є ситуація сьогодні в нашій країні, польська ситуація вже ніяк не може бути змінена.

Валерій Чалий: Я відстоюю інтереси нашої країни – України.

– Ні, я просто намагаюся…

Валерій Чалий: Поради давати.

– Так.

Валерій Чалий: Які по суті йдуть у розріз з інтересами.

– Ми ж маємо партнерам говорити правду. Інтереси інтересами, а правда правдою.
Польща зацікавлена, щоб її східний кордон був надійний. Це буде дешевше польському народові, вони від цього не відмовляться
Валерій Чалий

Сьогодні нам треба активізувати взаємодію з нашим сусідом, від думки якого багато що залежить в рішеннях ЄС
Валерій Чалий
Валерій Чалий: Скажу так. Мої колеги, експерти у Польщі, політики польські ставлять питання. Але все одно вони, ставлячи це питання, не знаходять достатньо аргументів для того, щоб відмовитися від такої позиції.

Чому? Я завжди говорив, і я вважаю, що це висновки базуються на аналізі реальної ситуації. Польща зацікавлена в тому, щоб її східний кордон був надійний. Це, врешті-решт, буде дешевше Польщі у майбутньому, польському народові, бюджетові, якщо тут у нас буде розвиватися економіка, якщо будуть стандарти наближатися до європейських. Вони знають, що у такому випадку виграють. Тому я думаю, що об’єктивно це в їхніх інтересах, вони від цього не відмовляться.

А те, що є втома певна, і, звичайно, спілкування польських представників відбувається не на самітах СНД, а в Брюсселі, з партнерами з Німеччини, з Іспанії, з Голландії – там є дуже різні позиції. Тому я просто хочу ще вітати, що польська позиція (ми тут, може, дещо критикуємо президента Коморовського) насправді залишається партнерською, дружньою до України. Можливо, це все покликано тим, щоб врятувати ситуацію у тих умовах, коли її вже майже неможливо врятувати, з моєї точки зору.

І ще один момент. Очевидно, що Польща як країна, яка найбільше розуміє процеси, які відбуваються в нас, – я думаю, що це так, з огляду на можливості Польщі, – вона виробляє сьогодні буквально лінію, як діяти в наступний період, як діяти в наступні роки. І ми повинні допомогти виробити і їм цю лінію, знайти порозуміння Польщі і України.

Ви знаєте, останнім часом Польща активніше працює з Росією на різних рівнях: на рівні експертного обміну, на рівні дискусії по питаннях історичної правди. І зараз, я знаю, є вже нові ініціативи, як відновити такий постійний діалог на рівні громадянського суспільства, на рівні журналістів, бізнесменів, експертного середовища, щоб заповнити ті прогалини, які можуть виникнути на офіційному рівні у майбутньому.

Тому я думаю, що сьогодні, навпаки, нам треба активізувати взаємодію з нашим сусідом, від думки якого багато що залежить в рішеннях ЄС.

– А те, що Президент Янукович телефонував сам панові Коморовському, все ж таки свідчить про те, що в Києві думають про свою репутацію в очах Варшави?

Анатолій Марциновський: Я думаю, що це більше свідчить про те, що більше думають про репутацію в Європі. І Варшава залишилася фактично єдиним місточком…

– Куди можна зателефонувати.
Янукович навряд чи може зателефонувати до президента Франції чи канцлера Німеччини
Анатолій Марциновський

Польща – адвокат України, чи вона інколи стає адвокатом режиму Януковича? Якщо вона є другим, це заохочує режим до того, що він продовжує робити
Анатолій Марциновський
Анатолій Марциновський: Він (Янукович – ред.) навряд чи може зателефонувати до президента Франції чи канцлера Німеччини. Я це не уявляю. Тому є природнім.

Я ще думаю, що проблема знову ж таки у позиції Польщі. Те, що Польща має підтримувати Україну (і це в її інтересах, я погоджуюся з паном Валерієм), то це абсолютно правильно. Можливо, ще, крім прагматики, такого суто прагматичного підходу, що має бути сусіда передбачуваний, небідний, не злиденний, розвинутий. Ясно, що кожна людина, кожна країна хоче мати такого сусіда. Ще, можливо, якісь історичні сентименти присутні і так далі.

Єдине, що Польща має виробити нову позицію, мені здається. Не позицію постійно пом’якшення тиску на Україну з боку Заходу, а більш гнучку. Ким фактично зараз є Польща? Чи вона – адвокат України, чи вона інколи стає адвокатом режиму Януковича? У мене таке запитання виникає. Якщо вона є другим, то це заохочує фактично режим до того, що він продовжує робити.

– Може, просто польське керівництво сприймає українську владу як презентацію України? Не президент Коморовський голосував за пана Януковича на виборах, якщо так подумати, а громадяни України.
Потрібно всьому ЄС переглядати свої підходи до України. Польщі, зокрема, найбільше
Анатолій Марциновський

Анатолій Марциновський: Повноваження Президента Януковича після того значно змінилися. І за це громадяни України не голосували, як ми знаємо. Тому очевидно, що потрібно всьому ЄС переглядати свої підходи до України. І Польщі, зокрема, найбільше, очевидно.

– Мені здається, що підхід ЄС вже переглянутий. У мене таке враження. Якщо не дуже радикально, то, принаймні, істотно.

Валерій Чалий: Ситуація насправді складна. І вона істотно змінилася за останні 10 днів. Недостатньою умовою, тому що є питання Юлії Тимошенко і Юрія Луценка, але необхідною умовою для подальшого просування були чесні, прозорі вибори. І цей останній відрізок, як я називаю, жадоби до влади і втримання своїх позицій переміг якийсь здоровий глузд у майбутній легітимізації результатів виборів. І, звичайно, ЄС, ОБСЄ, де Україна буде головувати, зараз займуть більш тверду позицію, ніж це очікувалося.

Це фактично, я можу сказати сьогодні, унеможливлює підписання угоди про асоціацію в найближчий період, дуже мало шансів для цього, вони залишаються, але їх дуже мало. Вони залежать від того, як Президент Віктор Янукович відреагує на порушення законів під час підрахунку голосів вже в останній період. Якщо він прийме серйозні рішення… Я маю на увазі рішення прокуратури. Коли я кажу, що він прийме, то він сам вже дав доручення, хоча це також не відповідає українському законодавству, але він дав доручення Генпрокуророві зробити всі відповідні висновки.

Якщо висновки всі будуть зроблені, якщо він покаже, що він дійсно є не за деклараціями, а реально стороною, яка гарантує чесний процес, а не стороною фальсифікацій, тоді, можливо, там ситуація в оцінці пом’якшає.

Як би там не було, нам треба вчитися зараз жити в умовах невизначеності, кількарічної невизначеності, в умовах дедалі більшого тиску євразійської інтеграції, в умовах, коли, скоріш за все, буде організований референдум щодо приєднання України до майбутнього Євразійського союзу або Митного союзу, з питання федералізації країни, з питання другої офіційної мови російської. Це вже видно, підготовка йде повним ходом.

– Ви називаєте питання, кожне з яких розколює країну рівно навпіл.

Валерій Чалий: А ідея не в тому, щоб досягти цих результатів, а ідея в тому, щоб дійсно підготувати країну до переходу влади в необхідному напрямі. І Президента Януковича в майбутньому баченні тих, хто готує такий проект, немає. І там немає тієї опозиції, яка сьогодні з ним конкурує. Тобто це поле політичне може бути зачищене такою взаємоборотьбою і порушенням законодавства, а потім делегітимізоване. Потім на це поле можуть прийти ті сили, які взагалі не зацікавлені у розвитку України як незалежної, самостійної колись одиниці.

Тому зараз треба подумати політикам, подивитися хоча б на 2–3 роки вперед. Хоча я розумію зараз і опозицію, яка відстоює сьогодні кожен округ, тому що дійсно є моральна складова, крім такого бачення стратегії, де нам потрібно відкрити європейський шлях…

– З моральної сторони не може бути ніякої європейської стратегії, чесно кажучи.

Валерій Чалий: Так.

– Пане Анатолію, Ви вірите в такий апокаліптичний сценарій, який наводить пан Чалий?

Анатолій Марциновський: У нас все може бути в країні. Вона досить непередбачувана. І не тільки те, що стосується зовнішньої політики, але і внутрішньої. Проте я поки що так детально це не розглядав би.

Наші політики справді дивляться на 2–3 роки вперед. Проте вони зараз дивляться на 2015 рік, на президентські вибори.

– Тільки на ці 2–3 роки.
В політиків немає масштабного мислення, мислення щодо міжнародної політики досить хуторянське
Анатолій Марциновський

Анатолій Марциновський: Я думаю, що так. З огляду на президентські вибори.

Ясно, що в них (політиків – ред.) немає масштабного мислення, а мислення в тому числі і щодо міжнародної політики досить хуторянське.

І про те, що казав пан Валерій, навряд чи хтось замислюється, про такі сценарії. От все зараз впирається в наступні президентські вибори, мені здається. В тому числі, з цієї точки зору, важлива і позиція Європи, ЄС.

– Мені, чесно кажучи, все ж таки здавалося, коли я чую стратегічні плани, вони зажди мають на увазі, що у нас статична ситуація в економіці і в політиці. А вона не статична. Вона розвивається кожного дня. Мені здається, що дуже важко робити якісь стратегічні плани в країні, яка не знає, якою буде через 3–4 місяці.

Це не мої висновки, які я даю слухачам. Це те, про що говорить Прем’єр-міністр Азаров, коли він говорить про те, що складна ситуація, немає ціни на метал, немає ціни на хімію, немає чим забезпечувати бюджет. Це тільки тези останніх днів. Треба створити широку коаліцію. Це що? «Широку коаліцію європейськи орієнтованих сил».

Валерій Чалий: Так, це цікава пропозиція.

– Я хочу процитувати депутата Верховної Ради України, пана Зубанова, який після виборів говорив, що на виборах одержали перемогу по-європейському орієнтовані сили: Партія регіонів, «Батьківщина» і УДАР. Це таким чином закриває назавжди всі розмови про східний вектор розвитку України.
Серед прихильників Партії регіонів 69% проти вступу до ЄС
Валерій Чалий

Валерій Чалий: Хотілося б вірити в це. І дійсно в деклараціях все це виглядає так. І в нинішньому парламенті, і в парламенті наступному буде «проєвропейська більшість», як це називається.

Але, якщо проаналізувати, згідно з соціологічними опитуваннями, скільки прибічників європейського вибору серед прихильників Партії регіонів, то там, на жаль, 69% проти вступу до ЄС. Дійсно, «Батьківщина», УДАР, «Свобода» є більшість впевнена. І, ясно, комуністи – серед них також є прибічники вступу в ЄС, але там менше.

Я чому про референдум згадав, тому що ухвалюється зараз, поки шум навколо завершення підрахунку голосів, закон про референдум, де не потрібно буде якось питати парламент, що він з цієї точки зору думає.

Це непоганий варіант – пряма демократія, але так, як і мажоритарна система, Україні ще не підходить, про що спостерігачі сказали. Так і референдуми щодо стратегічних питань, питань, які можуть розколоти країну. Це також не варіант.

– Ми, до речі, це бачимо на прикладі Латвії, де референдумні питання, на зразок про державний статус державної мови, не закінчуються якимось успіхом. Вони призводять до гострої конфронтації у суспільстві, роз’єднують людей надовго.

Валерій Чалий: Тому ключове питання було перед цими виборами – це відновлення балансу влади. Тобто парламент має відігравати впливову роль, а не бути машинкою для голосування законопроектів, які вкинуті.

Якщо Прем’єр-міністр Азаров – але він ще й лідер тієї сили, яка сьогодні конкурує, – якщо він запропонує таку модель співпраці, щоб думка парламенту враховувалася максимально… Давайте, широка коаліція, гіпотетично. Більше як 300 голосів – Президент враховує думку опозиції та приймає це рішення…

  • Зображення 16x9

    Віталій Портников

    Співпрацює з Радіо Свобода з 1990 року. Народився в 1967 році в Києві. Закінчив факультет журналістики МДУ. Працював парламентським кореспондентом «Молоді України», колумністом низки українських, російських, білоруських, польських, ізраїльських, латвійських газет та інтернет-видань. Також є засновником і ведучим телевізійної дискусійної програми «Політклуб», що виходить зараз в ефірі телеканалу «Еспресо». У російській редакції Радіо Свобода веде програму «Дороги до свободи», присвячену Україні після Майдану і пострадянському простору.

XS
SM
MD
LG