На які гроші жили й живуть урядовці?

Київ – Посадовці попереднього уряду витрачали в десятки, а то й у сотні разів більше, аніж офіційно заробляли та отримували як дивіденди чи банківські відсотки – такими є результати дослідження, яке оприлюднила днями організація Transparency International. Дослідники запевняють, що так само перевірятимуть декларації про доходи нового уряду, оскільки вже мають питання до дій чинних урядовців. І експерти, й фахівці Мін’юсту визнають, що треба змінювати законодавство, яке наразі дає посадовцям можливість не писати правди в деклараціях. Частина ж фахівців запевняє, що посилення відповідальності за корупцію та тіньові доходи сьогодні мало що змінить.

Колишній міністр палива та енергетики Едуард Ставицький разом з родиною мав офіційний річний дохід менший від трьох мільйонів гривень. Принаймні, так він написав у своїй декларації про доходи. Але його стиль життя свідчить, що він з родиною за останній рік розпоряджався доходами обсягом близько 800 мільйонів гривень, стверджує останнє дослідження Transparency International. У час правління президента Віктора Януковича ця організація перевірила декларації про доходи низки посадовців, однак оприлюднила їх лише зараз, боячись переслідувань та замовчування, пояснює виконавчий директор Transparency International в Україні Олексій Хмара.

Зокрема, дослідження виявило десятки випадків, коли урядовці жили в розкошах, більших від офіційних доходів. Серед авторів найбільш занижених декларацій про доходи – екс-заступник міністра оборони Артур Бабенко, який витрачав у дев’ять разів більше, ніж офіційно заробляв, і колишній заступник міністра доходів та зборів Олексій Ігнатов, у якого офіційні доходи та реальний стиль життя різняться у 17 разів. Серед місцевих керівників найбільше приховував реальні доходи секретар Сімферопольської міськради Олександр Мальцев, свідчить дослідження.

Між тим, деякі колишні посадовці оприлюднили значну частину своїх доходів, так, відповідно до податкових декларацій, найбагатшим представником попередньої влади виявився екс-керівник Харківщини Михайло Добкін, який зізнався, що має річний дохід понад 10 мільйонів гривень. Його випередив тільки чинний харківський міський голова Геннадій Кернес – із 16-мільйоним офіційним річним доходом.

Втім, нові урядовці в сумі витрачають не набагато менше, ніж їхні попередники, заявив, відповідаючи на запитання Радіо Свобода виконавчий директор Transparency International в Україні Олексій Хмара.

«Мінагрополітики: заступник міністра, не маю права говорити, який саме, – поводиться нескромно. Багато років він є державним службовцем. Можливо, він занижує свої реальні доходи, бо корупційні схеми йдуть через нього? Мінрегіон – один із заступників міністра, на нашу думку, витрачає більше, ніж заробляє. Мінекономіки: міністр Павло Шеремета поводиться коректно, їздить на метро, хоча до призначення на посаду користувався своїм «лексусом». Але ми маємо нарікання на директора одного з департаментів його відомства», – підсумовує дослідник.

За попередніми підрахунками Transparency International, майже 90% міністрів нового уряду є «доброчесними» (спосіб життя відповідає легальним статкам), тоді як лише кожного десятого директора державних підприємств дослідники вважають «доброчесним».

Відповідальність за нечесні декларації хочуть зробити кримінальною

Зі свого боку, начальник відділу антикорупційної політики Мін’юсту Андрій Кухарук наголошує, що нинішнє законодавство дає змогу посадовцям писати неправду, і платити за це лише невеликий штраф, тож його треба змінювати.

«Ми виносимо на розгляд парламенту законопроект №4556, який вдосконалює антикорупційне законодавство з урахуванням пропозицій Єврокомісії. Декларації посадовців перевірятиме податкова, ті, хто свідомо занижуватиме свої доходи, потрапляють під кримінальну відповідальність. Ще одна новація – декларування відбуватиметься в електронному вигляді», – розповів посадовець.

Наразі над змінами вимог до декларування доходів працює й Мін’юст та громадські організації. Зокрема, Олексій Хмара наголошує, що нові декларації про доходи посадовців включатимуть також інформацію про їхню причетність до бізнесу та політичних організацій, про спосіб життя тощо. Тобто, за словами дослідника, посадовцям доведеться передавати управління свого бізнесу іншим особам, поки вони самі працюють в уряді. Олексій Хмара наголошує, що з відомих українських політиків так робить хіба що Петро Порошенко, який, проте, продовжує керувати своїм бізнесом приховано. Тим часом почали декларувати свої доходи й кандидати у президенти. Зокрема, лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко написала в декларації, що має лише 180 тисяч гривень річного доходу, володіє лише квартирою і не має прибутків, окрім партійної зарплатні.

Частина ж фахівців не вважає, що новітні урядовці будуть набагато скромнішими від попередників і чесно декларуватимуть свої доходи. Боротьба з корупцією та нечесністю посадовців не матиме результату, якщо вона обмежиться змінами до законодавства та кримінальним переслідуванням. Таку думку висловив експерт корпорації стратегічного консалтингу «Гардарика» Костянтин Матвієнко.
«Це є питанням не кримінальних обмежень, а суспільної культури. Питання в тому, чи готові люди в Україні надалі обтяжувати економіку, підживлюючи хабарництво? Адже найбільшою корупція є в судах та прокуратурі, тобто саме в тих органах, які мали б з нею боротися. Згадаймо Китай, який практикує страти за корупцію, але корупція в цій країні все одно залишається», – зауважує експерт.

Костянтин Матвієнко вважає, що боротьба з корупцією, зокрема і з нечесним декларуванням доходів, повинна починатися зі впливу на суспільну культуру, на тих простих українців, які платять або й не платять хабарів.