Українці переплачують за непрозорі газові схеми – експерти

Київ – Росія денонсувала двосторонні угоди з Україною щодо знижки на газ. Відтак, з 1 квітня ціна імпортованого з Росії газу становить 485 доларів США за тисячу «кубів» (замість 268 з половиною у першому кварталі цього року). Національна комісія з регулювання енергетики (НКРЕ) з 1 квітня підвищила граничну ціну на газ для промислових споживачів і для державних установ. Підвищення цін на газ для населення цього місяця не відбулось, але має відбутись у травні, згідно з домовленостями між урядом України і Міжнародним валютним фондом.

За даними Національної комісії з регулювання енергетики, пересічний українець сплачує мінімум 72 з половиною копійки за кубометр газу (за наявності лічильника). Після 50-відсоткового підвищення ціни мінімальний тариф становитиме приблизно 1 гривню.

На сьогодні, ціна газу для населення пропорційна обсягам використаного газу (мешканцями квартир або будинків) і залежить також від наявності або відсутності газових лічильників. Названу вище мінімальну ціну – 72 з половиною копійки – платять за один кубометр українці, які мають газовий лічильник за умов, якщо споживання газу не перевищує двох з половиною тисяч кубометрів на рік. Цей же обсяг природного газу, але без лічильника, обійдеться у 79 гривень 80 копійок за тисячу кубометрів.

Якщо ж витрачено понад 12 тисяч «кубів» на рік, то газ коштує: з лічильником 268 гривень 56 копійок, а без – 295 гривень 41 копійку за тисячу кубометрів. Стільки на сьогодні коштує газ споживачам Київської області, згідно з розцінками Київоблгазу.

Уряд: менше політики – більше економіки

Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк визнає, що ціноутворення на газ для українців є питанням більше політичним, ніж економічним, і вину покладає на Росію.

«Цим вони, росіяни, у першу чергу б’ють по Східній Україні. Вони це роблять умисно, вони це роблять для того, щоб знищити нашу індустрію, щоб погіршити життя українців. Це свідомі політичні рішення з боку Росії», – заявив Яценюк під час телевізійного марафону в ефірі каналу «1 плюс 1».

Голова НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв пояснив ЗМІ, що, окрім політичної складової, варто пам’ятати про економічний і технічний аспекти газової галузі – ідеться про особливості видобутку і транспортування газу до споживачів. Він також зазначає, що газ українського видобутку дешевший від імпортованого, і його цілком вистачає для споживання у комунальній сфері.

«Приватні компанії, які починають видобувати газ в Україні, мають свій ціновий поріг, за яким вони готові інвестувати, – 250 американських доларів за тисячу «кубів». Але ми маємо поступово піднімати ціну на газ для населення, і при цьому «вмикаємо» механізм пільг і субсидій», – розповів Коболєв журналістам на брифінгу.

За його словами, цей механізм дозволяє фінансово і соціально незахищеним українцям отримати компенсацію. Коболєв також підтвердив, що газові тарифи не змінювались упродовж трьох з половиною років.

«Тарифи для теплокомуненерго дуже низькі. «Нафтогаз» усі ці роки не отримував своєчасно і в повному обсязі різницю. Підвищення буде по газу для населення з 1 травня і по теплокомуненерго – з 1 липня», – повідомив Коболєв.

Платимо не за газ, а за субсидії і схеми – експерти

Незалежні експерти радять українцям не панікувати і не складати шини під офісами «Нафтогазу» або місцевих енергорозподільчих компаній. Натомість, українцям варто вимагати від них прозорості при купівлі і розподілі газу, вимагаючи детальної інформації, як використана кожна копійка, з яких і складається ціна на газ для населення. Про це у розмові з Радіо Свобода розповів директор аналітичного центру «Номос» Михайло Гончар.

«Зараз ситуація критична в усіх відношеннях, але все рівно підняття цін відбувається не методом шокової терапії, адже фахівцям зрозуміло, що ціну на газ внутрішнього споживання треба було піднімати приблизно чотирикратно. Але влада обрала нормальний алгоритм поетапного підвищення ціни», – додав Гончар.

Експерт також зауважив, що газ, який споживають українці вдома, має українське походження. Так, минулого року Україна видобула близько 20 мільярдів кубометрів газу, при тому що комунальне господарство використало 18 мільярдів «кубів».

Експерт з питань енергетичної безпеки Олена Павленко прокоментувала Радіо Свобода особливості споживання газу в Україні. На її думку, Україна і надалі на 90 відсотків забезпечуватиме газ для населення власним видобутком.

«Газ, який ми імпортуємо з Росії, має іти на промисловість і на бюджетну сферу. Це школи, лікарні, державні установи. Ціна на газ, згідно з домовленостями між урядом України і МВФ, буде підніматись приблизно на 50 відсотків до кінця року і буде підніматись надалі ще як мінімум два роки. Це буде поступове підвищення у кілька етапів, і це робиться для того, щоб люди могли обирати собі постачальника», – зазначає Павленко.

Демонополізація ринку газопостачання для населення – ще одна вимога МВФ, і, як зазначила Павленко, це важлива передумова для створення прозорого і зрозумілого ринку енергоносіїв в Україні. Це вигідно і владі, і споживачам, але, вочевидь, викличе спротив нинішньої «газової мафії» російсько-українського походження, каже експерт.

А фахівець з енергетичних питань, керівник проекту «Угода мерів – схід» (діє у рамках програми ЄС зі скорочення енерговитрат) Олександр Павлюк, у свою чергу, нагадує українцям, що уряд України не є ні виробником, ані продавцем природного газу. Попередні уряди упродовж десятиліть субсидували з наших податків газ, створюючи ілюзію того, що він у нас є одним з найдешевших, а фактично обходився країні чи не найдорожче в Європі.

«Те, що в уряду закінчилося бажання марнувати податки громадян на творення цієї ілюзії, є доброю ознакою виздоровлення політиків», – вважає експерт.

Останні рішення Києва, на думку Павлюка, не є підвищенням ціни на газ, це скорочення субсидій, і це чесне рішення, бо на ці субсидії країна витрачала занадто велику частину податків громадян. МВФ вимагав не підвищення ціни на газ, а саме скорочення невмотивованих і надлишкових субсидій, які фактично нищили ринкові стосунки в енергетиці і фактично субсидували десятиліттями російський «Газпром», зауважують Олена Павленко й Олександр Павлюк.