Фотограф і бізнесмен Олександр Купчинський у своїй невеличкій кав'ярні, котра водночас є і галереєю, на власний кошт і власними зусиллями здійснює проекти, якими могли б пишатися найбільші національні зали. Проект «Фотохудожники світу» починався з презентації європейської фотографії. «Ірландія, Франція, Італія, Сербія, Туреччина, Бельгія, Молдова, виходить так, що це унікальний проект не тільки в Україні, але і в світі. На презентації з’їжджаються фотографи зі Львова, Луцька, Києва, Одеси, майже з цілої України, щоб подивитися на європейських майстрів», – розповідає Олександр Купчинський.
А почав він із України. Показав рівнянам тих фотографів, яких краще знають за межами України, ніж у себе вдома. Як говорить його колега, професійний фотограф, автор багатьох українських та міжнародних проектів Олександр Харват, українське фотомистецтво в лідерах, про що свідчать призи українських фотохудожників на міжнародних конкурсах. І все це попри повну відсутність підтримки з боку держави.
«Рівень державної підтримки практично ніякий. Про що говорити, якщо Національна спілка фотохудожників не має навіть свого приміщення – відібрали рейдери», – обурюється фотограф.
«Ми самі швидше це робимо, ніж наші немудрі українські політики»
Не маючи великої надії на державу, Олександр Харват проводить міжнародні виставки і конкурси сам, за підтримки друзів та однодумців.
«Фотовернісаж на Покрову» – це міжнародний салон художньої фотографії, що проходить кожного року, і його підсумкова виставка проходить 14 жовтня, саме на Покрову. У минулому проекті брали участь фотохудожники із 40 країн світу. За результатами конкурсу був виданий альбом із найкращими фотографіями, який був розісланий усім країнам-учасникам. Тобто про те, що є таке невеличке містечко, як Рівне, знають, щонайменше, в 40 країнах світу. Завдяки цьому невеличкому проекту», – говорить Олександр Харват.
Рівненські фотографи дивуються, чому вони мають шукати приватних спонсорів на проекти, які держава проголошує власними.
«Відкриття кордонів – це ще не значить, що Україна в Європі. Європу потрібно ввести і в Україну. Саме в культурі. І поки політики мають лише такі наміри, фотохудожники привозять Європу в Україну. До нас хочуть приїхати і італійці, і німці, і вони запрошують нас до себе. Звичайно, вони приїдуть, познімають, і весь цей матеріал повезуть і покажуть у своїй Європі. Виходить, що ми самі швидше це робимо, ніж наші немудрі українські політики», – зазначає Олександр Харват.
(Прага – Київ)
А почав він із України. Показав рівнянам тих фотографів, яких краще знають за межами України, ніж у себе вдома. Як говорить його колега, професійний фотограф, автор багатьох українських та міжнародних проектів Олександр Харват, українське фотомистецтво в лідерах, про що свідчать призи українських фотохудожників на міжнародних конкурсах. І все це попри повну відсутність підтримки з боку держави.
«Рівень державної підтримки практично ніякий. Про що говорити, якщо Національна спілка фотохудожників не має навіть свого приміщення – відібрали рейдери», – обурюється фотограф.
«Ми самі швидше це робимо, ніж наші немудрі українські політики»
Не маючи великої надії на державу, Олександр Харват проводить міжнародні виставки і конкурси сам, за підтримки друзів та однодумців.
«Фотовернісаж на Покрову» – це міжнародний салон художньої фотографії, що проходить кожного року, і його підсумкова виставка проходить 14 жовтня, саме на Покрову. У минулому проекті брали участь фотохудожники із 40 країн світу. За результатами конкурсу був виданий альбом із найкращими фотографіями, який був розісланий усім країнам-учасникам. Тобто про те, що є таке невеличке містечко, як Рівне, знають, щонайменше, в 40 країнах світу. Завдяки цьому невеличкому проекту», – говорить Олександр Харват.
Рівненські фотографи дивуються, чому вони мають шукати приватних спонсорів на проекти, які держава проголошує власними.
«Відкриття кордонів – це ще не значить, що Україна в Європі. Європу потрібно ввести і в Україну. Саме в культурі. І поки політики мають лише такі наміри, фотохудожники привозять Європу в Україну. До нас хочуть приїхати і італійці, і німці, і вони запрошують нас до себе. Звичайно, вони приїдуть, познімають, і весь цей матеріал повезуть і покажуть у своїй Європі. Виходить, що ми самі швидше це робимо, ніж наші немудрі українські політики», – зазначає Олександр Харват.
(Прага – Київ)
