Світ

Характеристика Вінстона Черчілля щодо Росії й надалі актуальна (європейська преса)

04.08.2008

Василь Зілгалов

Прага – Чимало оглядачів вважають, що Росія «не дає Заходу особливих приводів для впевненості» і наводять цитату відомого британського політика Черчілля про «загадковість Росії», яку вважають і до сьогодні актуальною. Деякі газети стверджують, що сербський воєнний злочинець Радован Караджич довгий час жив під прикриттям ЦРУ. Преса також відгукується на смерть російського Нобелівського лауреата в галузі літератури Олександра Солженіцина.

«Інтернешнел Гералд Трібюн» вважає, що знаменитий афоризм Вінстона Черчілля «Росія – це таємниця, покрита мороком, за сімома печатями», є актуальним і сьогодні. Газета зауважує, що «якщо перефразувати черчілівський афоризм із урахуванням сьогоднішніх обставин, то Росія й надалі залишається загадкою і таємницею, але вже не покритою мороком, а одягнутою в суворий однострій дипломата, під яким приховані бійцівські м’язи і тісно напханий гаманець нафтового магната». «Гералд Трібюн» цитує тут також відомого західного бізнесмена Тоні Хейуорда, який закликає бути «обережними» щодо Росії.

Британська «Індепендент» пише з посиланням на низку джерел, що сербський воєнний злочинець Радован Караджич після Дейтонівських угод жив під прикриттям США, поки ЦРУ не перехопило його телефонний дзвінок «який свідчив, що Караджич порушив умову «таємної оборудки» – залишатися поза політикою». «Індепендент» посилається при цьому на сербські газети, які стверджують, що гарантом такої угоди Караджича зі США був американський посланець на Балканах – Річард Голбрук. Сам американський дипломат заявив, що в таких «повідомленнях» та словах самого Караджича в Гаазі минулого тижня лише «неприкрита брехня».

Лондонська «Таймс» інформує у понеділок про смерть відомого російського письменника, Нобелівського лауреата Олександра Солженіцина. Називаючи його «одиноким голосом, який прагнув казати правду», «Таймс» згадує головні твори Солженіцина і те, як його переслідувало КДБ та наголошує, що тоталітарна система боялася його правди і всіляко намагалася заглушити її. Разом з тим, італійська газета «Ла Стампа», віддаючи належну шану письменникові, все ж закидає йому примирення із нинішньою Росією, а також дивується, «як можна пояснити той факт, що він (Солженіцин) дозволив увійти у свій будинок молодому президентові, колишньому офіцерові КДБ, структури, яка його переслідувала?» «Тоді востаннє росіяни бачили його живим», – резюмує італійська газета.

(Прага – Київ)