 |
| Під час конференції |
|
«О ті, які увірували! Якщо ви допоможете Алаху, то і Він допоможе вам – Він зміцнить ваші стопи!» – цей вислів арабською мовою звучить у кожній доповіді на конференції, його напис – над сценою. У залі близько тисячі переважно молодих людей. Жінки на гальорці і в хіджрі, але більшість чоловіків у європейському одязі і добре поголені.
Усі доповіді присвячені дням народження і смерті Пророка Мухамеда, що припадали саме на 22 березня. Втім, у суботу відзначали ще одну дату.
«Цього дня за мусульманським літочисленням 12 Рабель-авваль – Пророк Мухамед, увійшовши до Медини, заснував ісламську державу. Ту державу, в якій почали повністю реалізовувавтися усі закони Всевишнього», – зазначив Абдуселям Селяметов, нині член релігійної громади «Давет», а раніше – єдиний легалізований у Криму активіст всесвітньої партії «Хізб ут-Тахрір», яка заборонена у багатьох країнах світу.
Йшлося і про перспективу Всесвітнього Халіфату |
| Латіфа - Пророк Мухамед був політиком |
|
Тема ісламської держави і майбутнього Всесвітнього Халіфату була провідною в усіх виступах на конференції, як і тема ролі ісламу у сучасній політиці. Латіфа, студентка одного із сімферопольських вишів, у своїй доповіді «Посланець Аллаха – політик» критикувала тих, хто називає іслам лише релігією і намагається відділити його від політичної та державної діяльності.
«За їхньою логікою, людина, яка дотримується релігійних канонів, не може брати активної участі у політичному житті свого народу. Ця думка помилкова у своїй основі. Люди забули про пророків Аллаха, останнім із яких був Мухамед, нехай благословить Аллах Його ім’я і Його рідних. Саме пророки здійснили ідею про єдність релігії і політики», – наголосила Латіфа.
«Ці люди свою діяльність спрямовують на розкол кримськотатарської спільноти»Місцеві експерти пов’язують мусульманську громаду «Давет», яка організувала цю конференцію, із всесвітньою партією «Хізб ут-Тахрір», що, попри заборону у багатьох країнах світу, в Україні діє напівлегально. Один із керівників Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров ставиться до такої діяльності критично.
«Привнесення непритаманних кримськотатарській громаді релігійних течій, організовується штучно. Ці люди свою діяльність спрямовують на розкол кримськотатарської спільноти. Такі ісламські групи в Криму, їхня діяльність підтримуються ззовні», – вважає Рефат Чубаров.
Політолог Андрій Іванець з цим погоджується і каже, що спецслужби мають перекрити закордонне фінансування таких груп. Але він бачить і внутрішні причини такої активізації.
«Те, що останнім часом зросла активність нетрадиційних для Криму мусульманських течій, має головну причину – невирішеність питань облаштування кримських татар-мусульман, затягування з вирішенням соціальних питань, із визначенням деяких правових моментів. І пов’язана з відвертими формами протидії мусульманам, як це було із забороною будівництва Соборної мечеті», – зазначив політолог.