Вища освіта в Україні є престижною. Щороку охочих вступити до інститутів та університетів більшає. Цього року усі вони мають пройти через незалежне зовнішнє тестування. Міністр освіти Іван Вакарчук вважає, що це прогресивна форма вступу до вишів і що вона здатна зарадити корупції.
«Якщо ми говоримо про корупцію у вищих навчальних закладах, то зовнішнє тестування насамперед зменшить вхідну частину. Якщо кількість навчальних закладів зараз є близько 900, то кількість регіональних центрів є дев’ять», – наголошує Іван Вакарчук.
Зовнішнє оцінювання має розпочатися вже наступного тижня.
Що ж до корупції, так би мовити, «всередині навчального процесу», то боротися з нею ще важче. Адже студенти самі зацікавлені приховувати її. Оскільки вона дає можливість складати іспити тим, хто за браком знань, скласти їх не може. Тому, не приховуючи факти організованого збирання грошей для викладачів за «позитивне» проходження групою іспиту, розповідати «на мікрофон» і тим більше свідчити для правоохоронців студенти відмовляються.
На «гарячу лінію» з протидії хабарництву, організовану Міносвіти, минулого року зателефонувало лише близько 600 студентів. Як запевняє заступник голови департаменту вищої освіти Юрій Коровайченко, на всі скарги вони реагують день у день.
«Далі ми звертаємось до керівника навчального закладу, це робиться, як правило, у письмовому вигляді, з вимогою з’ясувати і вжити заходів, якщо він має якісь факти порушення. Є пересторога для тих, хто намагається цей закон порушувати. Він знає про те, що можуть на нього поскаржитись», – зазначив Юрій Коровайченко.
Сам студент може показати іншим приклад як боротися з хабарництвомБоротися з корупцією у сфері освіти допомагає Україні й Агентство США з міжнародного розвитку. У рамках проекту «Гідна України» UASID роздає кошти громадським організаціям. Одна з них, «Антикорупційний комітет», вже місяць як запустила свою гарячу лінію. Із 80 дзвінків-скарг на корупцію загалом 10 стосувалися вишів. При цьому голова комітету Юрій Гаврилюк не вірить, що студенти просто бояться телефонувати.
«Якщо студент наполягає на своєму, то він досягне своєї мети і хабарника обов’язково притягнуть до відповідальності. До речі, сам студент може показати іншим приклад, як боротися з хабарництвом. І повірте, якщо він наполягатиме на своєму, то його виключити з вищого навчального закладу буде дуже небезпечно», – наголосив Юрій Гаврилюк.
Проте на практиці така небезпека керівництво вишів не лякає. Колишній студент Микола розповідає, як декілька років тому його одногрупник вирішив боротися з корупцією. Прийшов на іспит із диктофоном, записав усі вимоги викладача, а потім передав до місцевої газети. Скандал він і справді влаштував, викладача одразу звільнили, але ненадовго.
Микола: «Але через два тижні викладач знову повернувся на своє робоче місце, а студента «під шумок» відрахували. Це є показовий випадок, коли студент фактично один, без підтримки, кинув виклик системі. І система його перемогла».
Наразі більшість студентів просто приймає правила гри свого вишу. Тільки одиницям вдається довести справу до суду. За минулий рік до кримінальної відповідальності було притягнуто близько 150 осіб, та, як зауважив Юрій Коровайченко, це ще не означає, що всі вони будуть покарані – існують же і апеляційні суди.