Білорусь іде безпрецедентним шляхом, кажуть оглядачі: правопис тут затверджують не мовознавці, а парламентарі, серед яких – жодного опозиціонера і так мало тих, хто взагалі володіє білоруською мовою.
Нижня палата білоруського парламенту в вівторок схвалила закон «Про правила білоруської орфографії і пунктуації» в другому читанні. Після всіх формальностей, на кшталт підпису президента Олександра Лукашенка й офіційного оприлюднення, з 1 вересня 2010 року трохи змінений білоруський правопис радянського зразка, затверджуваний цим законом, стане єдиним припустимим у Білорусі.
Самі нинішні зміни в правописі переважно косметичні і головно зменшують кількість винятків, які були в дотеперішній офіційній версії 1959 року. Серед змін, які охрестили «ідеологічними», – написання назв чільних державних посад, на кшталт президента й прем’єр-міністра, з великої літери.
Радянський правопис стає законом
Та головне не в змінах у правописі, а в тому, як його запроваджують, – а саме законом держави. Після набуття ним чинності «всі організації, державні і приватні, громадяни країни і особи без громадянства, іноземні громадяни, які перебувають на території Білорусі, при використанні письмової білоруської мови повинні будуть керуватися цими правилами», – пояснив голова парламентської комісії з освіти, культури, науки й науково-технічного прогресу Володимир Зданович суть закону.
Порівняно з первісним текстом законопроекту, який ухвалили в першому читанні минулої осені, в нинішньому впадає в очі зміна: з нього вилучили слова, що використання офіційної версії правопису необхідне тільки «в офіційних зносинах». Таким чином усе, написане білоруською, на території країни муситиме відповідати правописові сталінського зразка.
А тим часом захисники білоруської мови, якої значна частина населення сучасної Білорусі вже й не знає як слід, непокояться: нове обмеження перш за все торкнеться їх, бо вони переважно дотримуються іншого правопису.
Правопис став питанням політичним
Цим класичним правописом білоруської, за ім’ям його творця, професора Броніслава Тарашкевича, названим також «тарашкевицею», користувалися всі білоруси від 1918 року й до 1933-го.
А того року в СРСР почалася боротьба проти всього національного. Як і в Україні, де тоді ж заборонили «скрипниківський» правопис, у Білорусі вилучили з обігу «тарашкевицю» й запровадили натомість новий, створений за зразком російського й значно наближений до нього.
Цей поросійщений правопис, із певними змінами (1959-го з нього зняли деякі найбільші недолугості), й досі залишається офіційним у Білорусі. А називають його, як і в 1930-х, «наркомівкою».
Натомість білоруси поза межами СРСР продовжували користуватися класичним правописом. А після розвалу Радянського Союзу він знову повернувся й до Білорусі, хоч і неофіційно.
Та політика президента Олександра Лукашенка привела країну не тільки до політичного, а й до «правописного розколу»: захисники білоруської мови й її класичного правопису опинилися по інший бік барикад від пропрезидентських сил, які про людське око залишили мові радянський правопис, хоча самі переважно користуються російською, яку в Білорусі теж оголосили державною.
Чи закриють на підставі нового закону опозиційну пресу?
Намагання поставити «тарашкевицю» поза законом існували вже й раніше. Десять років тому до закону «Про мови в Республіці Білорусь» внесли речення: «В засобах масової інформації неприпустиме спотворення загальноприйнятих норм використовуваної мови».
Але спроби засудити за цим пунктом опозиційну пресу за використання «ідеологічно неправильного» правопису не вдалися: надто нечітке його формулювання.
І от – закон про орфографію, який прямо зробить видозмінену «наркомівку» обов’язковою.
Його автори, щоправда, зауважують, що сам цей закон не передбачає жодних санкцій за його порушення.
Але опозиція зауважує, що за два роки, які залишаються до набуття ним чинності, навряд чи щось завадить слухняному парламентові ухвалити ще якісь закони чи зміни, які цю відповідальність передбачать.
А тим часом згаданий раніше голова парламентської комісії з освіти й культури Володимир Зданович уже оголосив: планується розробити й закон про інтернет.
«Думаю, нові правила білоруської орфографії і пунктуації якимсь чином будуть поширюватися і на інтернет», – додав він.
(Прага – Київ)
Нижня палата білоруського парламенту в вівторок схвалила закон «Про правила білоруської орфографії і пунктуації» в другому читанні. Після всіх формальностей, на кшталт підпису президента Олександра Лукашенка й офіційного оприлюднення, з 1 вересня 2010 року трохи змінений білоруський правопис радянського зразка, затверджуваний цим законом, стане єдиним припустимим у Білорусі.
Самі нинішні зміни в правописі переважно косметичні і головно зменшують кількість винятків, які були в дотеперішній офіційній версії 1959 року. Серед змін, які охрестили «ідеологічними», – написання назв чільних державних посад, на кшталт президента й прем’єр-міністра, з великої літери.
Радянський правопис стає законом
Та головне не в змінах у правописі, а в тому, як його запроваджують, – а саме законом держави. Після набуття ним чинності «всі організації, державні і приватні, громадяни країни і особи без громадянства, іноземні громадяни, які перебувають на території Білорусі, при використанні письмової білоруської мови повинні будуть керуватися цими правилами», – пояснив голова парламентської комісії з освіти, культури, науки й науково-технічного прогресу Володимир Зданович суть закону.
Порівняно з первісним текстом законопроекту, який ухвалили в першому читанні минулої осені, в нинішньому впадає в очі зміна: з нього вилучили слова, що використання офіційної версії правопису необхідне тільки «в офіційних зносинах». Таким чином усе, написане білоруською, на території країни муситиме відповідати правописові сталінського зразка.
А тим часом захисники білоруської мови, якої значна частина населення сучасної Білорусі вже й не знає як слід, непокояться: нове обмеження перш за все торкнеться їх, бо вони переважно дотримуються іншого правопису.
Правопис став питанням політичним
Цим класичним правописом білоруської, за ім’ям його творця, професора Броніслава Тарашкевича, названим також «тарашкевицею», користувалися всі білоруси від 1918 року й до 1933-го.
А того року в СРСР почалася боротьба проти всього національного. Як і в Україні, де тоді ж заборонили «скрипниківський» правопис, у Білорусі вилучили з обігу «тарашкевицю» й запровадили натомість новий, створений за зразком російського й значно наближений до нього.
Цей поросійщений правопис, із певними змінами (1959-го з нього зняли деякі найбільші недолугості), й досі залишається офіційним у Білорусі. А називають його, як і в 1930-х, «наркомівкою».
Натомість білоруси поза межами СРСР продовжували користуватися класичним правописом. А після розвалу Радянського Союзу він знову повернувся й до Білорусі, хоч і неофіційно.
Та політика президента Олександра Лукашенка привела країну не тільки до політичного, а й до «правописного розколу»: захисники білоруської мови й її класичного правопису опинилися по інший бік барикад від пропрезидентських сил, які про людське око залишили мові радянський правопис, хоча самі переважно користуються російською, яку в Білорусі теж оголосили державною.
Чи закриють на підставі нового закону опозиційну пресу?
Намагання поставити «тарашкевицю» поза законом існували вже й раніше. Десять років тому до закону «Про мови в Республіці Білорусь» внесли речення: «В засобах масової інформації неприпустиме спотворення загальноприйнятих норм використовуваної мови».
Але спроби засудити за цим пунктом опозиційну пресу за використання «ідеологічно неправильного» правопису не вдалися: надто нечітке його формулювання.
І от – закон про орфографію, який прямо зробить видозмінену «наркомівку» обов’язковою.
Його автори, щоправда, зауважують, що сам цей закон не передбачає жодних санкцій за його порушення.
Але опозиція зауважує, що за два роки, які залишаються до набуття ним чинності, навряд чи щось завадить слухняному парламентові ухвалити ще якісь закони чи зміни, які цю відповідальність передбачать.
А тим часом згаданий раніше голова парламентської комісії з освіти й культури Володимир Зданович уже оголосив: планується розробити й закон про інтернет.
«Думаю, нові правила білоруської орфографії і пунктуації якимсь чином будуть поширюватися і на інтернет», – додав він.
(Прага – Київ)
