Віталій Пономарьов
Він був оголошений божевільним і провів 9 років у так званому «гамівному домі», а його твори влада заборонила публікувати і виконувати.
Попри це, скрипаль, співак, диригент і композитор Артемій Ведель такою мірою вплинув на українську музику, що не буде перебільшенням сказати: «Всі ми під Веделем ходимо». Киянин Артемій Ведель помер цього дня 200 років тому.
Син художника-різьбяра Артемій Ведель народився 1767 року у Києві на Подолі, у батьківській садибі на розі Братської та Андріївської вулиць. Під час навчання у Києво-Могилянській академії він був солістом і диригентом студентського хору та оркестру і тоді ж почав писати музику. Після завершення навчання Ведель упродовж 5 років керував хоровою капелою московського генерал-губернатора, але врешті-решт за власним бажанням повернувся до Києва. Тут він знову керував хором Києво-Могилянської академії, а пізніше переїхав до Харкова, викладав там у колегіумі спів та музику і був диригентом губернського хору.
Композитор написав близько 80 музичних творів, переважну більшість із них – у Києві, а хоровий концерт «Воскресни, Боже, суди землі» – по дорозі до Харкова. В його творах можна почути відгомін українських дум, кантів і пісень, київського розспіву та італійської музики.
«Божевільний» геній
Наприкінці літа 1798 року Ведель повернувся до Києва, згодом став послушником Києво-Печерської лаври, однак постригу не прийняв і невдовзі залишив монастир. А у травні наступного року він був заарештований за звинуваченням в образі імператорської родини. Композитор був визнаний божевільним і ув’язнений у божевільні на розі вулиць Костянтинівської та Хоревої на Подолі. З божевільні композитора звільнили тільки через 9 років – як виявилося, за кілька днів до смерті. Артемій Ведель помер під час молитви у батьківському саду 14 липня 1808 року.
(Київ-Прага)