Виступаючи на конференції, присвяченій закордонній політиці Естонії, яка нещодавно відбулася в Таллінні, президент Ілвес сказав, що після нещодавньої кавказької війни змінилися припущення про правила поведінки «після 1991 року». Тобто тоді, на думку естонського президента, було припущення, що Росія мала «вільну руку» на те, що вона робить у своїй внутрішній політиці, але Москва не зачіпає при цьому своїх сусідів.
Після подій, які Ілвес за аналогією «11 вересня» (2001 року), називає «8 серпня», «ця парадигма була знищена». На думку президента Естонії, його країна та інші сусіди Росії тепер опинилися «у незвіданих водах».
На конференції в Талліні, яка зібрала дипломатів та науковців переважно з Балтійського регіону, йшлося про те, як ці країни можуть збудувати свою закордонну політику таким чином, щоб досягти свої мети і зберегти незалежність своїх країн.
На думку учасників конференції, це буде нелегко зробити з кількох причин.
- По-перше, виглядає, що Росія намагається поставити своїх сусідів перед вибором: бути її васалами або ворогами, як це сформулював колись американський дипломат часів «холодної війни» Джордж Кеннан. Ті країни, які не захочуть бути васалами, мають готуватися до найгіршого. Побоюються не лише у балтійських столицях, але й у північніших Швеції та Фінляндії. Обидві країни почали приділяти більше уваги своїй обороні, а Фінляндія розмірковує над тим, чи не вступити їй до НАТО.
- По-друге, три балтійські держави, які з огляду на своє географічне розташування, розмір та військовий потенціал, можуть розраховувати тільки на захист Альянсу, всерйоз замислилися над тим, чи НАТО та Європейський Союз дійсно приймають їхню безпеку близько до серця. Приводом для сумнів стала позиція деяких європейських країн, які відверто говорили про те, чи варто псувати стосунки з Росією через її суперечки з пострадянськими державами.
Колишній французький дипломат, а нині викладач престижного паризького університету Ecole Normal Superior Мішель Фуше на конференції у Таллінні закликав балтійські країни замислитись над «загальноєвропейським інтересом» у співпраці з Росією в енергетиці та у глобальних питаннях – Іран, Афганістан та Близький Схід.
Фуше підтримав високий німецький дипломат, який сказав, що в Берліні, так само як і в Парижі, вважають, що проти Росії не можна застосовувати ніяких санкцій і що припинення діалогу з Росією в рамках Ради НАТО-Росія було помилкою. «Навіть не слухати Росію – це дурість», – сказав він.
Однак намагатися бути прагматиком, перебуваючи у вразливій позиції, це не те саме, що бути у кількох тисячах кілометрах від російських кордонів, вважають представники балтійських країн. Тим більше, що балтійські країни не можуть навіть дійти згоди з Росією про ключові події 20 століття. Москва і далі вважає, що вона не анексувала їхні території у 1940 році, а вони увійшли до Радянського Союзу добровільно.
Не обійшлося в Таллінні і без критики найближчих союзників. Естонський дипломат різко відреагував на висловлювання американського вченого, який закликав балтійські держави до порозуміння в питанні співпраці Вашингтона з Москвою у деяких ключових для Америки питаннях, зокрема, щодо Ірану. На думку естонського дипломата, Росія як постійний член ради Безпеки ООН не стільки співпрацює зі США у питанні недопущення розробки ядерної зброї Іраном, скільки маніпулює Америкою.
(Брюссель – Прага – Київ)