Політична криза в Україні знову заважає боротися з фінансово-економічною
Київ – Верховна Рада у четвер відклала розгляд у другому читанні антикризового законопроекту на п'ятницю. Між тим, народні обранці дедалі скептичніше налаштовані щодо перспектив ухвалення цього документа.
Засідання Верховної Ради, 30 жовтня 2008 р.x
Засідання Верховної Ради, 30 жовтня 2008 р.
Голова Верховної Ради Арсеній Яценюк пропонує розглянути й ухвалити президентський законопроект «Про першочергові заходи із запобігання негативним наслідкам фінансової кризи і про внесення змін до деяких законодавчих актів України» зранку 31 жовтня.
Як повідомив спікер, за станом на другу половину четверга не було остаточного вердикту від профільних комітетів парламенту.
Перевибори за антикризовою ширмою
Натомість голова фракції «Наша Україна – Народна самооборона» В’ячеслав Кириленко звинуватив голову комітету з питань податкової та митної політики бютівця Сергія Терьохіна у затягуванні розгляду антикризових заходів. Той відкинув звинувачення.
«Я мрію поспати стільки, скільки спав Кириленко останні дві доби, – сказав Терьохін. – І більшість питань уже погоджено. Єдине, що туди не потрапило і що дратує В’ячеслава Кириленка, це поправка депутата Ксенії Ляпіної. Як Ви думаєте, про що? Про дочасні вибори! Але як це стосується стабільності банківської системи, мені важко сказати».
Таким чином, питання виборів знову стало на заваді антикризових заходів. Парламентарі в кулуарах Верховної Ради висловлюються щодо перспектив антикризового законопроекту дуже скептично.
«Насправді нікому ці антикризові заходи не потрібні, – стверджує депутат-регіонал Ярослав Сухий. – Боротьба навколо антикризових заходів використовується урядом з єдиною метою: затягнути проведення виборів. Або, якщо вдасться, скористатися нагодою і сформувати нову коаліцію».
Парламент паралізували амбіції політиків
Таким чином, не виключено, що замість розгляду законопроекту роботу Верховної Ради знову буде заблоковано.
Народний депутат від фракції НУНС Олесь Доній вважає, що першопричина недієздатності парламенту криється у стосунках трьох політичних лідерів. «На цей момент керівники фракцій, а тим більше рядові депутати, не є самодостатніми фігурами, – зазначає Доній. – Рішення можуть приймати Ющенко, Тимошенко і Янукович. Як примусити цю трійцю знайти компроміс, ніхто не знає, але без цього між топ-політиками не буде зрушена ситуація ні в політичній сфері, ні в економічній».
(Київ – Прага)