Директор Народного дому з Жовкви Львівської області Богдан Бовшик із вертепом ходив іще з дитинства, хоч не вулицями міста, а, як каже, «скрито, по хатах».
Учасники дитячого вертепу Тепер у колективі, з яким він приїхав до Івано-Франківська, є і старші люди, і молоді, і діти.
Богдан Бовшик каже, що фестивалі вертепів потрібні, «щоб нести у світ українську колядку, підтримати традиції, які нам подарували, дали, навчили наші діди і прадіди».
За традиційний вертепВертеп – це печера, де в яслях лежав новонароджений Ісус Христос. Вертеп – це театралізовані сцени Різдва. Кажуть, починалися вони з ляльок-маріонеток, що відображали біблійні сюжети.
А в Україні ці сценки ставлять колядницькі гурти, і є у вертепі і театралізоване дійство, і коляда, і віншування. Обов’язкові персонажі – пастушки, янголята, Ірод, Жид.
Колектив із Жовчева є прихильником власне традиційного вертепу, каже Богдан Бовшик.
«Без автентичної колядки неможливо просто. Кожне село, район має свої, які передавалися з прадіда до діда, до своїх дітей. Ми не практикуємо щось обновлювати, ставити по-сучасному. Все-таки має бути, я вважаю, по старому звичаю», – каже він.
Плюс сучасні вкрапленняЛуценкові – квіти, від Луценка – автограф Та все більше в сучасних вертепах імпровізацій, пов’язаних із сьогоднішнім днем. Введенням нових героїв і сучасних мотивів політичного забарвлення відзначається третій Всеукраїнський фестиваль вертепів «Карпатія». У ньому взяло участь 20 колективів з Донеччини, Херсонщини, Чернігівщини, Буковини, Львівщини, Прикарпаття та інших регіонів України.
А родзинкою став виступ зіркового вертепу, учасниками якого були відомі політики, літератори, журналісти, музиканти. Ангела грав Олесь Доній, Чорта – Ігор Пелих, Жида – Богдан Бенюк, Смерть – Сашко Лірник. Юрій Луценко традиційно був Козаком-оборонцем.
Із нових героїв були Шахтар, Солдат, Повстанець УПА. Із нових мотивів – і криза, і газ. А традиційний Ірод цього разу був російським царем.
«Цар Ірод» цього разу з «газовою трубою» Ірод, він же поет Артем Полежака, каже: «Бачите, в мене така газова труба. Сьогодні це актуальна тема», – й співає:
Бистро на коліна впали,
Мені ноги цілували,
Вас не сильно покарають…
«Що взагалі таке вертеп? Це, можна сказати, середньовічний «камеді-клаб» український», – додає він.
Фестиваль «Карпатія» започаткований із ініціативи «Народної самооборони» з метою популяризації такого яскравого різновиду українського мистецтва, як вертеп.
Проводить свято мистецьке об’єднання «Остання барикада», каже його керівник Олесь Доній: «Надзвичайно важливе відродження національних традицій, впровадження нових, але основне, щоб вони були українські».
Фото на згадку про фестиваль За словами Олеся Донія, такі фестивалі будуть проходити незалежно від перспектив будь-якого громадсько-політичного руху.
Нове – це забуте старе
А в Коломиї за кілька днів до фестивалю «Карпатія» вперше після 70-річної перерви відбувся «Меланчин баль». Провів його Клуб коломийців, і вперше цей суто чоловічий клуб на своє зібрання запросив дружин.
Колись у Коломиї такі бали були традиційними на Старий Новий рік. Починалися вони з коломийки, потім були вальси, кадрилі, польки, закінчувалися теж коломийкою. Випускалися спеціальні запрошення, платилося «за музик», а буфет був «о власній ціні».
Такі бали у січні були традицією по всій Європі, каже керманич Клубу коломийців Василь Савчук: «Ми до 1939 року були в європейській орбіті. І що танцювали в Коломиї, то танцювали в Парижі і Лондоні».
Традицію «Меланчиних балів» коломияни хочуть відродити. А перед наступним планують організовувати курси, щоб навчити деяких танців.
(Івано-Франківськ – Прага – Київ)