Миколаївський суднобудівники більше 200 років спускали зі стапелів кораблі, які нині ходять в усіх океанах світу. Завод пережив кілька воєн та революцій, і ніколи в нього не було відбою від замовників. Ще два роки тому завод виготовляв кілька суден на рік. А зараз більшість його цехів не працює через відсутність обігових коштів, робітники отримують по 140 гривень на місяць.
«Сім місяців не отримуємо зарплати, хіба що дадуть по 140 гривень. Сидимо вдома, бо цехи не працюють. І невідомо, заплатять чи не заплатять. А треба ще годувати дітей та стареньку свекруху», – говорить комірник заводу імені 61-го комунара Любов Крученик.
«Як виживаємо – та в боргах усі! Будемо боротися, страйкувати, поки завод не запрацює», – запевняє один із «ветеранів» заводу Олександр Кондратьєв.
«Готові боротися до останнього»
23 березня робітники влаштували чергову акцію протесту під стінами Миколаївської облдержадміністрації. Вони готові боротися до останнього, заявляє профспілковий лідер Миколаївського суднобудівного заводу Ігор Бойко.
«Якщо не виплатять зарплатню, хоча б до 1 квітня, я не зможу втримати людей, щоб вони не зайняли кабінети наших, так би мовити, «світлих» директорів, не винесли їх із заводу та не кинули у море», – каже профспілковий лідер.
На сьогодні Миколаївський суднобудівний – державне підприємство, включене до списку об’єктів, які не підлягають приватизації. Але, за словами Ігоря Бойка, його навмисне доводять до банкрутства, щоб потім продати за безцінь.
Потенційні інвестори підтримують суднобудування, чи розвалюють його?
«Завод зупинився не через світову економічну кризу. А через планомірну роботу потенційного приватизатора. Російським олігархом Вадимом Новинським, який уже купив кілька заводів у сусідньому Херсоні, була влаштована на завод команда директорів, котрі дорозвалюють його», – зазначає Ігор Бойко.
Суднобудівна галузь України мала б найменше постраждати від кризи і стимулювати розвиток інших галузей економіки. Навіть у нинішніх умовах у Миколаївського суднобудівного безліч потенційних замовників. Завод не може нормально працювати лише через бездарне керівництво, говорить голова Національного форуму профспілок України Мирослав Якібчук.
«Непрофесіоналізм керівництва довів до того, що завод зараз на межі. Зарплати немає, замовлення, які вже надійшли, не виконуються. Завод міг би мати прибутки, але терпить збитки, тому що і його керівництво, і місцева влада, і Мінпромполітики ініціювали процес його ліквідації», – каже Мирослав Якібчук.
За його словами, заборгованість із зарплат сягає понад 6 мільйонів гривень. Але вона може бути виплачена у найближчі дні - достатньо погасити державний борг перед суднобудівним заводом, який теж складає 6 мільйонів гривень!
Корабель без керма
Ще наприкінці минулого року Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко, відвідуючи завод, пообіцяла пільгове кредитування, нові замовлення і всіляку державну підтримку. Відтоді ситуація лише погіршувалася.
Миколаївський завод імені 61-го комунара знищує повна відсутність державної політики щодо суднобудування, говорить заступник директора підприємства Олександр Аптекар. За його словами, від керівництва заводу в цих умовах мало що залежить.
«У країні немає концепції суднобудування. Ніхто не знає, які кораблі будувати, торговельні, військові, а які ремонтувати. Були в нас домовленості, зокрема з російським бізнесменом Вадимом Новинським, який вкладав кошти у підприємство. Але він не знав, що в нас часто змінюються уряди. Прийшла Юлія Володимирівна, і все скасувала»
Яка доля чекає на флагмана українського суднобудування? 23 березня уряд ухвалив рішення надати підприємству 6 мільйонів гривень. За інформацією з офіційного сайту Міністерства промислової політики, з посиланням на очільника відомства Володимира Новицького, ці кошти підуть на добудову ракетного крейсера «Україна» і лише частково – на ліквідацію заборгованості із виплати заробітної плати робітникам.
(Київ – Миколаїв – Прага)
«Сім місяців не отримуємо зарплати, хіба що дадуть по 140 гривень. Сидимо вдома, бо цехи не працюють. І невідомо, заплатять чи не заплатять. А треба ще годувати дітей та стареньку свекруху», – говорить комірник заводу імені 61-го комунара Любов Крученик.
«Як виживаємо – та в боргах усі! Будемо боротися, страйкувати, поки завод не запрацює», – запевняє один із «ветеранів» заводу Олександр Кондратьєв.
«Готові боротися до останнього»
23 березня робітники влаштували чергову акцію протесту під стінами Миколаївської облдержадміністрації. Вони готові боротися до останнього, заявляє профспілковий лідер Миколаївського суднобудівного заводу Ігор Бойко.
«Якщо не виплатять зарплатню, хоча б до 1 квітня, я не зможу втримати людей, щоб вони не зайняли кабінети наших, так би мовити, «світлих» директорів, не винесли їх із заводу та не кинули у море», – каже профспілковий лідер.
На сьогодні Миколаївський суднобудівний – державне підприємство, включене до списку об’єктів, які не підлягають приватизації. Але, за словами Ігоря Бойка, його навмисне доводять до банкрутства, щоб потім продати за безцінь.
Потенційні інвестори підтримують суднобудування, чи розвалюють його?
«Завод зупинився не через світову економічну кризу. А через планомірну роботу потенційного приватизатора. Російським олігархом Вадимом Новинським, який уже купив кілька заводів у сусідньому Херсоні, була влаштована на завод команда директорів, котрі дорозвалюють його», – зазначає Ігор Бойко.
Суднобудівна галузь України мала б найменше постраждати від кризи і стимулювати розвиток інших галузей економіки. Навіть у нинішніх умовах у Миколаївського суднобудівного безліч потенційних замовників. Завод не може нормально працювати лише через бездарне керівництво, говорить голова Національного форуму профспілок України Мирослав Якібчук.
«Непрофесіоналізм керівництва довів до того, що завод зараз на межі. Зарплати немає, замовлення, які вже надійшли, не виконуються. Завод міг би мати прибутки, але терпить збитки, тому що і його керівництво, і місцева влада, і Мінпромполітики ініціювали процес його ліквідації», – каже Мирослав Якібчук.
За його словами, заборгованість із зарплат сягає понад 6 мільйонів гривень. Але вона може бути виплачена у найближчі дні - достатньо погасити державний борг перед суднобудівним заводом, який теж складає 6 мільйонів гривень!
Корабель без керма
Ще наприкінці минулого року Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко, відвідуючи завод, пообіцяла пільгове кредитування, нові замовлення і всіляку державну підтримку. Відтоді ситуація лише погіршувалася.
Миколаївський завод імені 61-го комунара знищує повна відсутність державної політики щодо суднобудування, говорить заступник директора підприємства Олександр Аптекар. За його словами, від керівництва заводу в цих умовах мало що залежить.
«У країні немає концепції суднобудування. Ніхто не знає, які кораблі будувати, торговельні, військові, а які ремонтувати. Були в нас домовленості, зокрема з російським бізнесменом Вадимом Новинським, який вкладав кошти у підприємство. Але він не знав, що в нас часто змінюються уряди. Прийшла Юлія Володимирівна, і все скасувала»
Яка доля чекає на флагмана українського суднобудування? 23 березня уряд ухвалив рішення надати підприємству 6 мільйонів гривень. За інформацією з офіційного сайту Міністерства промислової політики, з посиланням на очільника відомства Володимира Новицького, ці кошти підуть на добудову ракетного крейсера «Україна» і лише частково – на ліквідацію заборгованості із виплати заробітної плати робітникам.
(Київ – Миколаїв – Прага)
