Україні загрожує епідемія ігроманії
Після епідемії туберкульозу та СНІДу Україні загрожує епідемія ігроманії. Захоплення українців гральними автоматами перейшло вже всі межі. Відтак, поки не ухвалений закон, який би регламентував гральний бізнес, «одноруких бандитів» варто прибрати за місто, зазначає один з ініціаторів заборони грального бізнесу Валерій Писаренко. «Якщо буде ухвалений цей закон, то вже з 1 січня 2010 року всі власники ігрових автоматів будуть зобов’язані закрити свої ігрові заклади, доки не буде встановлено, де саме буде працювати ця гральна зона. Якщо протягом 3 місяців Кабінет Міністрів України внесе, а парламент ухвалить законопроект про створення спеціальних гральних зон, то не буде проблем, щоб дати відстрочку на рік чи два, врегулювавши все сьогодні роботу гральних зон».
До того ж, три чверті грального бізнесу залишається «в тіні», зауважив народний депутат Валерій Писаренко «Держава може недоотримати від грвльного бізнесу мільярди гривень. Гральних залів працює приблизно 8 тисяч, а лише 2 тисячі з них має відповідні ліцензії і сплачують податки».
Зі свого боку, представник однієї з фірм, що входить до Української асоціації діячів грального бізнесу, Тетяна Щербань відкидає закиди ініціаторів законопроекту. Вона наполягає – ті, хто займається гральним бізнесом, перебувають під пильним оком податківців, сумлінно платять податки і неухильно дотримуються законів. «Якщо люди грають, то вони й будуть грати. Це справа добровільна. Якщо сховати цей бізнес у тінь – він піде в тінь. Ми не говоримо, що це добре. Але горілку пити та курити теж погано, але курять і п’ють».
Відвідувачі – різного віку та різних професій
Гральні салони стали такими ж атрибутами українських міст, як, наприклад, супермаркети і аптеки. Зірвати джек-пот пропонують ледь не на кожному кроці. В одному з таких закладів, які депутати хочуть перенести у спеціальні зони, побувала кореспондентка Радіо Свобода Наталка Коваленко.
Майже всі гральні автомати працюють цілодобово! Зайшовши сьогодні в один із них о 10 годині ранку, я побачила аж двох постійних відвідувачів. Коментарів вони не дають, тому що якраз щастить, а хвилю «фарту», говорять, збивати не можна, бо це не так вже й часто буває.
За словами охоронця цього залу гральних автоматів, відвідувачі абсолютно різного віку та різних професій. У робочі години тут, зазвичай, розважається молодь. А ввечері – отримати дозу адреналіну приходять старші люди. Виграють не так часто, але буває, говорить охоронець. « Особам до 18 років перебування у залі гральних автоматів категорично заборонене. Грають люди віком від 18 і старше 50 років».
2 роки тому 20-річний Андрій зайшов на пиво до друга, який працював адміністратором залу гральних автоматів і йому захотілося пограти. Тоді він витратив 10 гривень. А от наступного разу – вже зупинитися не міг. Хлопець щомісяця витрачав по 3-5 тисяч гривень, розповідає його знайома Олеся. «У нього є кохана дівчина, яка його відтягнула від автоматів. Вона взяла на себе кредит, який вони й досі віддають».
А от знайомим Ольги відучити сина-школяра від гральних автоматів ніяк не вдається. «Хлопцеві 13 років, він гарно навчається і добре вихований, але після уроків вони з друзями зачастили до гральних автоматів».
Кількість гральних автоматів росте в геометричній прогресії.
Юрист Тетяна Монтян назвала ініціативи депутатів щодо заборони грального бізнесу популізмом і від такого бізнесу, особливо в кризові часи, ніхто не відмовиться. «Хіба повикидають конкурентів, тому що в людей грошей все менше, а прибутків хочеться отримувати на попередньому рівні. Ніхто не опубліковує скільки програють у гральних залах. У нормальних країнах все це виносять на територію, куди гарантовано не матимуть доступу діти».
«Ігроманія» дуже тяжко лікується
Ігроманія - це соціальна хвороба і має декілька відтінків, констатує психіатр Семен Глушман. «Для деяких громадян, які не можуть себе контролювати, це вже недуга. Звертатися за допомогою потрібно до професіональних психологів, залучати знайомих і родичів. Не йти до незнайомих людей по оголошенню».
А в групі ризику серед потенційних ігроманів – чоловіки 25-30 років.
Після епідемії туберкульозу та СНІДу Україні загрожує епідемія ігроманії. Захоплення українців гральними автоматами перейшло вже всі межі. Відтак, поки не ухвалений закон, який би регламентував гральний бізнес, «одноруких бандитів» варто прибрати за місто, зазначає один з ініціаторів заборони грального бізнесу Валерій Писаренко. «Якщо буде ухвалений цей закон, то вже з 1 січня 2010 року всі власники ігрових автоматів будуть зобов’язані закрити свої ігрові заклади, доки не буде встановлено, де саме буде працювати ця гральна зона. Якщо протягом 3 місяців Кабінет Міністрів України внесе, а парламент ухвалить законопроект про створення спеціальних гральних зон, то не буде проблем, щоб дати відстрочку на рік чи два, врегулювавши все сьогодні роботу гральних зон».
До того ж, три чверті грального бізнесу залишається «в тіні», зауважив народний депутат Валерій Писаренко «Держава може недоотримати від грвльного бізнесу мільярди гривень. Гральних залів працює приблизно 8 тисяч, а лише 2 тисячі з них має відповідні ліцензії і сплачують податки».
Зі свого боку, представник однієї з фірм, що входить до Української асоціації діячів грального бізнесу, Тетяна Щербань відкидає закиди ініціаторів законопроекту. Вона наполягає – ті, хто займається гральним бізнесом, перебувають під пильним оком податківців, сумлінно платять податки і неухильно дотримуються законів. «Якщо люди грають, то вони й будуть грати. Це справа добровільна. Якщо сховати цей бізнес у тінь – він піде в тінь. Ми не говоримо, що це добре. Але горілку пити та курити теж погано, але курять і п’ють».
Відвідувачі – різного віку та різних професій
Гральні салони стали такими ж атрибутами українських міст, як, наприклад, супермаркети і аптеки. Зірвати джек-пот пропонують ледь не на кожному кроці. В одному з таких закладів, які депутати хочуть перенести у спеціальні зони, побувала кореспондентка Радіо Свобода Наталка Коваленко.
Майже всі гральні автомати працюють цілодобово! Зайшовши сьогодні в один із них о 10 годині ранку, я побачила аж двох постійних відвідувачів. Коментарів вони не дають, тому що якраз щастить, а хвилю «фарту», говорять, збивати не можна, бо це не так вже й часто буває.
За словами охоронця цього залу гральних автоматів, відвідувачі абсолютно різного віку та різних професій. У робочі години тут, зазвичай, розважається молодь. А ввечері – отримати дозу адреналіну приходять старші люди. Виграють не так часто, але буває, говорить охоронець. « Особам до 18 років перебування у залі гральних автоматів категорично заборонене. Грають люди віком від 18 і старше 50 років».
2 роки тому 20-річний Андрій зайшов на пиво до друга, який працював адміністратором залу гральних автоматів і йому захотілося пограти. Тоді він витратив 10 гривень. А от наступного разу – вже зупинитися не міг. Хлопець щомісяця витрачав по 3-5 тисяч гривень, розповідає його знайома Олеся. «У нього є кохана дівчина, яка його відтягнула від автоматів. Вона взяла на себе кредит, який вони й досі віддають».
А от знайомим Ольги відучити сина-школяра від гральних автоматів ніяк не вдається. «Хлопцеві 13 років, він гарно навчається і добре вихований, але після уроків вони з друзями зачастили до гральних автоматів».
Кількість гральних автоматів росте в геометричній прогресії.
Юрист Тетяна Монтян назвала ініціативи депутатів щодо заборони грального бізнесу популізмом і від такого бізнесу, особливо в кризові часи, ніхто не відмовиться. «Хіба повикидають конкурентів, тому що в людей грошей все менше, а прибутків хочеться отримувати на попередньому рівні. Ніхто не опубліковує скільки програють у гральних залах. У нормальних країнах все це виносять на територію, куди гарантовано не матимуть доступу діти».
«Ігроманія» дуже тяжко лікується
Ігроманія - це соціальна хвороба і має декілька відтінків, констатує психіатр Семен Глушман. «Для деяких громадян, які не можуть себе контролювати, це вже недуга. Звертатися за допомогою потрібно до професіональних психологів, залучати знайомих і родичів. Не йти до незнайомих людей по оголошенню».
А в групі ризику серед потенційних ігроманів – чоловіки 25-30 років.
| Ви відвідували гральні салони? Що з ними варто було б зробити? | |
 | Наталя, бухгалтер: Я грала й нічого не виграла. Потрібно обмежити доступ до таких ігор. Влада повинна видати закон про обмеження відкриття грального бізнесу. |
 | Валерій, директор фірми: Я думаю, що для загального вжитку, особливо для підлітків, ігрові автомати не потрібні. Повинно бути рішення міської влади, щоб їх заборонити. |
 | Олена, студентка: Можна так захопитися, що й машину, й квартиру програти. Можна й за місто їх всі повивозити, щоб грали тільки ті, що можуть собі дозволити. |
 | Андрій, студент: Я не граю в автомати і вважаю, що ними захоплюються нерозумні люди. Гральні зали потрібно позакривати. |
 | Наталя, менеджер: На гроші дуже ризиковано грати. Потрібно винести гральні автомати за місто, як за кордоном. Адже у нас є багато людей, які програють останні гроші, які необхідні сім’ї на життя. |
