Київ – Наближається п'ятиріччя членства Литви в Європейському Союзі. Зараз Литва входить до спільного ринку ЄС, що є найглибшою формою економічної інтеграції. Під час переговорів Литви про членство в Євросоюзі Клаудіус Маньокас був заступником голови переговорної делегації. Угоду про зону вільної торгівлі (ЗВТ), про яку Україна веде переговори з ЄС, Литва підписала ще в 1994 році. Сьогодні пан Маньокас очолює консалтингову компанію E-step та періодично буває в Україні. Своїми міркуваннями про зону вільної торгівлі та європеїзацію України він поділився з Радіо Свобода.
– Пане Маньокас, на Вашу думку, чи правильно в Україні сприймається ідея про зону вільної торгівлі з ЄС?
– Є дві речі: одне – це розуміння, що таке класична та поглиблена зона вільної торгівлі. Інше, більш важливе – це неправильне сприйняття угоди про зону вільної торгівлі. Її сприймають як щось погане для країни. Вважають, що її треба обміняти на щось або компенсувати. І це пояснює, чому ці переговори так довго тривають. Зона вільної торгівлі – це найбільша користь, яку Україна може отримати від євроінтеграції.
– А що отримає від зони вільної торгівлі пересічний українець?
– Пересічний українець менше платитиме за продукти на полицях. Це найбільш явний позитив, який зараз затьмарюється інтересами виробників.
– Під час переговорів відбуваються так звані «торговельні війни», коли кожен захищає свої інтереси. Коли Литва обговорювала зону вільної торгівлі, у вас, напевно, теж була необхідність захищати певних виробників, окремі сектори економіки..
– Завжди потрібно знаходити баланс, бо вплив на певні компанії, підприємства, є надто концентрований, сильний. Із практичного досвіду: «вільна торгівля корисна для всіх». Тому треба шукати певний баланс, але не ставлячи під питання саму логіку вільної торгівлі.
– Що треба зробити, щоб у повній мірі використати зону вільної торгівлі?
– У першу чергу, необхідне інформування економічних гравців та населення в цілому. В інформації мають зазначатися і можливості, і вимоги.
– Які ще позитиви від створення ЗВТ?
– Мабуть, головна причина – це економічна. «Люди з вулиці» відчують це за цінами на ринку. Участь у цій зоні впливає на торговельні можливості та інвестиції. Але є і ширші позитиви: правила, які приходять із зоною вільної торгівлі, допоможуть у створенні стабільності, регуляторного та політичного середовища, роблячи його більш прозорим, передбачуваним.
– Чи можете ви порівняти ціни в Литві до і після входження до спільного ринку ЄС?
– Ціни на продукти залежать від багатьох інших речей. Про це можна багато говорити. У даному випадку важливо, що завдяки європейським стандартам щодо безпеки товарів найдешевший пласт сільськогосподарської продукції, яку завозили не з ЄС, у Литві зник.
– Що Ви скажете про стереотип, який існує в українському суспільстві, що нібито зі створенням ЗВТ, країна буде «завалена» низькоякісними продуктами з Європейського Союзу. Мовляв, все, що непотрібно там, привезуть сюди і нам доведеться це купувати.
– Це просто неправда. Я бачу за такими заявами інтерес місцевих виробників. Правила діють в усій євроспільноті, тому Литва не відрізнятиметься асортиментом продуктів від українського ринку.
– На Вашу думку, наскільки Україна зараз «європеїзована»?
– Попереду ще довга дорога. І ще раз хотів би повторити, говорячи про європеїзацію: тут не йдеться про місце України в Європі, в європейській культурі чи політиці. Коли я кажу європеїзація – це європейські правила та вдалі практики. Взагалі, в Україні їх можна було б адаптувати швидше, бо у більшості випадків це хороший набір правил.
(Київ – Прага)