Україна вшановує пам’ять жертв Чорнобиля

Близько 1-ї години ночі у сквері біля кургану зібралися Президент Віктор Ющенко, Голова Верховної Ради Володимир Литвин, секретар РНБО Раїса Богатирьова, голова Київської обласної держадміністрації Віра Ульянченко, виконувач обов’язків голови Київської міськадміністрації Анатолій Голубченко, міністр оборони Юрій Єхануров, міністр із питань надзвичайних ситуацій Володимир Шандра. Були там і громадські та політичні діячі, ліквідатори аварії на Чорнобильській атомній електростанції, родичі загиблих.

Церемонія розпочалася з того, що ліквідатори наслідків катастрофи поклали до кургану гірлянду з ялинових гілок, квітів, обвиту жовто-синьою стрічкою. Після цього квіти поклали представники влади.

Потім біля кургану відслужили молебень за жертвами Чорнобильської катастрофи.

Після молебню Президент і Голова Верховної Ради поставили по дві свічки у храмі Входу Господнього в Єрусалим (Чорнобильській церкві) у пам’ять про загиблих унаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС і за здоров’я тих, хто брав участь у ліквідації наслідків аварії.

Пролунали 23 удари дзвонів, символізуючи 23 роки з моменту вибуху на ЧАЕС.

Віктор Ющенко у зверненні з нагоди роковин заявив, що саме Україна прийняла на себе головний удар техногенної катастрофи, якої ще не знав світ. За словами Президента, українці були в перших лавах тих, хто ціною власного життя й здоров’я врятував Європу від смертельної загрози.

Хто, коли і як

Як передав із місця церемонії, присвяченої пам’яті загиблих і потерпілих унаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, кореспондент агентства «Інтерфакс-Україна», Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко не була присутня на цій події.

Водночас управління у зв’язках зі ЗМІ Секретаріату Кабінету Міністрів інформує, що Тимошенко взяла участь у церемонії покладання квітів до Меморіального кургану «Героям Чорнобиля» та пам’ятного знаку «Воїнам Чорнобиля» з нагоди Дня Чорнобильської трагедії.

За цим повідомленням, разом із нею в церемонії також узяли участь виконувач обов’язків голови Київської міської державної адміністрації Анатолій Голубченко, голова Київської обласної державної адміністрації Віра Ульянченко, члени уряду та народні депутати.

Коли і як відбулася церемонія прем’єра, не уточнено.

ООН запроваджує міжнародний проект інформування про наслідки Чорнобиля

Як повідомили в Інформаційному відділі Представництва ООН в Україні, проект спрямований на забезпечення першочергових інформаційних потреб людей, які живуть на потерпілих від Чорнобильської аварії територіях в Україні, Росії та Білорусі.

На створення міжнародної науково-інформаційної мережі з питань Чорнобиля і її трирічне функціонування в трьох країнах надано 2,5 мільйони доларів США.

Основною метою ініціативи є переклад найновітнішої науково обґрунтованої й достовірної та підтвердженої інформації про наслідки аварії на атомній станції та її адаптація в практичні поради про норми безпечного і здорового способу життя для мешканців уражених територій.

Зокрема, в Україні діяльність мережі покриватиме населені пункти на Поліссі, які належать до 2-ї та 3-ї зон із посиленим контролем за рівнем радіаційного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС. Це Київська, Житомирська, Чернігівська та Рівненська області.

На думку ООН, це дасть можливість людям, які живуть на потерпілих територіях, урешті повернутися до нормального життя і забезпечить стійкий розвиток ураженого регіону.

Діяльність у рамках упровадження нового проекту передбачає поширення інформації через систему освіти, ЗМІ, викладачів, фахівців у сфері медицини та радіології шляхом проведення навчальних семінарів. Крім того, планується створення інформаційних інтернет-центрів і підтримка реалізації інфраструктурних громадських ініціатив (проектів) для поліпшення умов проживання, стану здоров’я населення, навколишнього середовища та соціально-економічної сфери.

23 роки трагедії

Уночі 26 квітня 1986 року на 4-му енергоблоці ЧАЕС унаслідок серії теплових вибухів був зруйнований реактор.

За розрахунками експертів, сумарний викид радіоактивних матеріалів був у 500 разів більший, ніж унаслідок вибуху атомної бомби, яку скинули в 1945 році на японську Хіросіму.

Радіоактивна хмара пройшла над європейською частиною тодішнього СРСР (Україна, Білорусь, Росія), Східною Європою, Скандинавією, Великою Британією і східною частиною США.

Радіоактивними нуклідами було забруднено понад 145 тисяч квадратних кілометрів території України, Білорусі та Росії з приблизно 5 тисячами населених пунктів.

Аварія стала найбільшою техногенно-екологічною катастрофою сучасності.

У 1986–1987 роках у роботах для ліквідації наслідків катастрофи взяли участь близько 600 тисяч людей; 200 тисяч із них дістали підвищені дози опромінювання.

За офіційними даними, загалом унаслідок Чорнобильської аварії потерпіли близько 5 мільйонів людей.

Чорнобильську АЕС закрили 15 грудня 2000 року.

Так званий «саркофаг», зведений після аварії над зруйнованим четвертим енергоблоком, щоб ізолювати його від довкілля, поступово руйнується. Україна працює над спорудженням нового об’єкта, який має безпечно перекрити зруйнований енергоблок разом із нинішнім «саркофагом».