Східне партнерство ЄС: ще складніше, але ще потрібніше
Прага – Останні приготування до саміту «Східного партнерства» тривають у Європейському Союзі. На останній перед самітом зустрічі у Люксембурзі міністри закордонних справ країн Євросоюзу обговорюють проблеми, кількість яких на східних кордонах збільшується з наближенням зібрання.
Кожна з шести країн, що є на кордоні з Європейським Союзом та якій запропонували взяти участь у програмі «Східного партнерства», приїде на саміт зі своєю, притаманною лише їй проблемою, крім тих, що вони спільно успадкували від колишнього Радянського Союзу. Але дипломати говорять, що для ЄС відмахнутися від цих проблем врешті коштувало б дорожче, ніж допомогти у їхньому вирішенні.
Брюссель відповість на дії Кишинева
Взяти хоча б Молдову. Країна перебуває на межі економічного колапсу і може не протриматися без економічної допомоги ЄС. Але стосунки між Євросоюзом і Молдовою сягнули ледь не найнижчої відмітки за останні роки.
Офіційний Кишинів звинувачує владу сусідньої Румунії у підбурюванні й організації протестів, що прокотилися молдовською столицею після парламентських виборів.
Кишинів знову запровадив візи для громадян Румунії і цим порушив умови домовленості про полегшений візовий режим із Євросоюзом. У Брюсселі говорять, що цей крок не залишиться без відповіді. Хоча до того, щоб не запрошувати президента Молдови Володимира Вороніна на саміт до Праги, ще не йдеться.
Третій тиждень тривають протести в Грузії, і чим вони можуть закінчитися, не беруться прогнозувати ані європейські, ані місцеві спостерігачі. Білорусь, хоча і отримала запрошення на празький саміт, але її президента не хочуть бачити в чеській столиці багато з країн-членів ЄС. А чеський президент Вацлав Клаус офіційно заявив про своє небажання зустрічатися з Олександром Лукашенком, якого називають останнім диктатором у Європі.
Брак ефективного керівництва в Україні
Сусідня Україна представляє не менш складну проблему, хоч вона і не охоплена масовими протестами і не має автократичного керівництва. Ïї проблема – в протилежній площині. Як говорять керівники ЄС, країна потерпає від відсутності ефективного керівництва у той момент, коли потрібно ухвалювати життєво необхідні рішення.
Минулого тижня міністри закордонних справ Польщі і Німеччини звернулися до чеського керівництва ЄС, висловлюючи занепокоєння щодо політичної та економічної ситуації в Україні. Ці міністри навіть запропонували посередництво ЄС у вирішенні конфліктів всередині української влади. Проте скептики вважають, що зусилля ЄС будуть марними, і найближча надія на поліпшення ситуації в Україні з’явиться лише після президентських виборів.
(Київ - Прага)