Молдова. Політична нестабільність і регіональна небезпека
Київ – Рівень співпраці між Україною і Молдовою недостатній, і це при тому, що обидві держави-сусідки мають подібні проблеми, серед яких – політична нестабільність, корупція, тощо. До того ж, Молдова – один із так би мовити «ньюс-мейкерів» у міжнародних ЗМІ упродовж останнього місяця, починаючи із заворушень 7 квітня у Кишиневі, і аж дотепер, коли розпочинає свою роботу новообраний парламент Молдови. Про це йшлося сьогодні на засіданні круглого столу в Києві за участю українських та молдовських експертів.
Молдова - Мітинг на захист свободи слова, Кишинів, 6 травня 2009 р.x
Молдова - Мітинг на захист свободи слова, Кишинів, 6 травня 2009 р.
Що спричинило заворушення у Молдові – «рука Москви» чи «тиск Бухареста»? «Конфлікт поколінь» чи звичайнісінька політична провокація? Молдавські експерти стверджують: до цього призвели тією чи іншою мірою усі ці фактори.
Керівник Центру міжетнічних досліджень Молдови Ігор Пивовар зазначив: «Вважаю, Молдова не піде ні у Росію, ні в Румунію. Хоча ситуація є дуже складною. Це є уроком для правлячої сили – партії комуністів, яка має почати діалог із тими, хто підтримує проросійський фактор, і з прихильниками прорумунського фактору. З іншого боку, це був конфлікт поколінь, бо всі ті заворушення хто робив? Молодь!».
А голова молдовського товариства «Просвіта» Галина Рогова зауважила: «Події 7 квітня показали: були зроблені з боку нашої влади помилкові кроки, і була експансія з боку Румунії. До того ж, на вулиці вийшли які діти? Це діти покинуті, уже 15 років їхні батьки виїжджають за кордон заробляти гроші. І ясно, оце виросло ціле покоління таких дітей. Їх було дуже просто організувати і повести на державні установи».
Київський політолог Ігор Лосєв передбачає два варіанти можливого розвитку подій у Молдові: «Перший – домовленість між різними сегментами молдовської еліти. Тоді вони зможуть більш-менш нормально просуватись у бік європейського співтовариства, маючи потужну підтримку Румунії. Інший варіант – коли російські чинники підштовхнуть Молдову до остаточної, так би мовити, реінтеграції – такого собі білоруського зразка».
І українські, і молдовські експерти переконані: Молдова має розвиватись як самостійна демократична багатопартійна держава з розвиненим громадянським суспільством. Як зауважив керівник Центру міжетнічних досліджень Молдови Ігор Пивовар, «наше майбутнє – це європейська інтеграція, інтеграція не через Румунію, а як незалежної держави».
(Київ – Прага)