Політичні шляхи Віктора Балоги

Він народився в 1963 році в селі Завидово Мукачівського району Закарпатської області. Закінчив Львівський торгово-економічний інститут. Після армії працював в системі споживкооперації Закарпаття.

Із 92-го до 93 року Віктор Балога директор фірми «Рей-промінь», а потім до 1998 року директор відкритого акціонерного товариства «Барва».

Активіст СДПУ(о)

У 1997-му він вступає до лав тодішньої партії влади – Соціал-демократичної партії України (об’єднаної), і як активіст СДПУ(о) стає мером Мукачева, а потім і керівником усього Закарпаття. На парламентських виборах 1998 року він очолює виборчий штаб СДПУ(о) і п’яту частину всіх голосів партія отримала в Закарпатті. За часів його керівництва областю від травня 1999-го до червня 2001-го об’єднані соціал-демократи мали там чи не найбільший осередок.

Але через конфлікт із керівництвом партії, Віктор Балога виходить із СДПУ(о), а потім його звільняють із посади голови Закарпатської облдержадміністрації.

Відтак залишається один шлях – в опозицію. У 2002 році вже за підтримки «Нашої України» він стає депутатом у мажоритарному окрузі Закарпаття. Під час президентських виборів 2004 року Віктор Балога стає довіреною особою Віктора Ющенка в Закарпатті. І після його перемоги - знову керівником області.

Після відставки уряду Юлії Тимошенко Віктора Балогу призначили міністром з питань надзвичайних ситуацій в уряді Юрія Єханурова. Залишився він на цій посаді і в Кабінеті Міністрів Віктора Януковича.

Голова Секретаріату Президента

15 вересня 2006 року Віктор Балога очолив Секретаріат Президента України, змінив його структуру і запровадив чітку вертикаль влади.

«Секретаріат Президента повинен діяти в наступальному режимі. Ми здатні забезпечити виконання програми Президента. Для цього в нас є все – повноваження і політична воля», – такими були перші слова Віктора Балоги на першому брифінгу на посаді голови Секретаріату. Саме з Віктором Балогою пов’язують розпуск парламенту 2007 року і наступні вибори.

Після другого приходу в Кабінет Міністрів Юлії Тимошенко Віктор Балога став її головним критиком. На початку 2008 року він несподівано виходить з пропрезидентської партії «Народний союз «Наша Україна» і бере активну участь в створенні партії «Єдиний центр».

На прохання представників коаліції до Віктора Ющенка звільнити голову Секретаріату, Президент України якось відповів: «Балога – це я» і уточнив, що голова Секретаріату  -  лише сантехнік у великому президентському господарстві.

Коментуючи нинішню відставку Віктора Балоги, політолог Кость Бондаренко зазначив: «Колись його називали «сантехніком». Йому дійсно доводилося брудну роботу виконувати і брати на себе весь негатив президентської вертикалі. Як колись казали в Бразилії: «Не стріляйте в піаніста, він грає, як уміє». Балога грав, як умів. Він був представником такого собі крила «яструбів» в оточенні Президента. Він намагався всіляко протистояти наступові Юлії Тимошенко. Намагався зберегти позиції Президента і довести, що президентська вертикаль є доволі впливовою навіть у нових умовах».

Щодо політичного майбутнього Віктора Балоги, то одні політологи вважають, що він його не має, наводячи аналогії з Віктором Медведчуком. А інші переконані, що все залежатиме від результатів президентських виборів.

(Київ – Прага)