Робимо крок з теплого сонячного подвір’я і через важкі двері опиняємось у прохолодній напівімлі Кирилівської церкви. Зі стін дивляться проникливі очі святих і давньоруських воїнів, а на стіні справа – янгол згортає Небеса у сувій. Це єдина у світі фреска з таким сюжетом – розпис ХІІ століття. А взагалі у храмі збережені унікальні розписи трьох епох: фрески доби Київської Русі; темперний портрет ХVІІ століття і роботи художників ХІХ століття, серед яких й ікони та розписи знаменитого Михайла Врубеля.
Після утворення 80 років тому Музею «Кирилівська церква» тут розпочались серйозні наукові дослідження, реставраційні роботи. Але наше сьогодення виявилось жорстоким до цього унікального храму: зросли так звані геологічні та індустріальні навантаження на споруду. Історик Ірина Марголіна, яка понад 20 років досліджує Кирилівську церкву, пояснює: ситуація погіршується, ґрунтові води та зрушення порід під пам’яткою спричиняють його просідання, руйнування стін і фундаменту. Шкода, але держава не має достатньо коштів для повномасштабних відновлювальних і реставраційних робіт, тож гроші доводиться збирати «усім миром».
Так нині виглядають ушкоджені стіни храму Ірина Марголіна розповіла: «Останнім часом дуже багато коштів витрачено на реставрацію цієї пам’ятки. Знайдено меценатів, завдяки яким зроблено гідроізоляцію навколо церкви, це українсько-французька велика фірма. Гідроізоляції пам’ятка потребувала довгі й довгі роки: волога просякла вже стіни храму, почав руйнуватися фресковий та олійний живопис. Завдяки підтримці інших меценатів
(фірми з Німеччини) проведене осушення від надмірної вологи у стінах. Продовжуються науково-дослідні роботи у Кирилівській церкві. Зараз на другому поверсі, на хорах, тривають реставрації композиції, яка належить пензлю Михайла Врубеля».
Не лише меценати, але й влада повинні надавати допомогуКирилівська церква – це пам’ятка світового значення. Подібні проблеми, з якими зіштовхнулась вона сьогодні, мали і храми Східної Європи, і Балканського півострова. Так, роботи з гідроізоляції, укріплення фундаментів давніх храмів проводились також у давніх столицях Болгарії – Преславі і Великому Тирнові. Серед «рятувальників» цих міст реставратор Іван Славов, команда якого консультує українських колег. За словами професора Славова, і в Україні, і в Болгарії відчутна нестача державного фінансування робіт.
«Ми вважаємо, що допомогу в утриманні і реставрації визначних історичних пам’яток повинна надавати влада, це не лише добра воля меценатів. Тож думаємо, як нам спільно лобіювати інтереси історико-реставраційної справи перед урядами і керівництвами наших держав», – зазначає Іван Славов.
Дослідження та реставраційні роботи у Кирилівському храмі, за підтримки європейських меценатів, експерти називають справжнім європейським досвідом у збереженні спільної історичної спадщини.
(Київ – Прага)