Напередодні Росія закликала Європейський Союз і Міжнародний Валютний Фонд допомогти Україні розрахуватися за російський газ, щоб уникнути повторення нової газової кризи. На це Андрій Веселовський заявив:
– Які є підстави думати, що Україна за щось не розрахується? За січень і за лютий ми заплатили, за березень-квітень також. І за травень заплатимо – чому ні? Тобто, галас, здійнятий останнім часом у Москві, очевидно, покликаний дискредитувати Україну. Безпідставно, бо проблеми немає.
– Чи, зрештою, потребує Україна допомоги Брюсселя на погашення газового боргу?
– Я не можу сказати, чи потребує Україна зараз позик, чи ні. Цілком можливо, що вони потрібні. Але говорити про те, що Україна – банкрут, що «Нафтогаз» перебуває на межі, немає об’єктивних підстав. Є багато чуток і розмов, є незалежні аудити, які потім спростовуються справжніми цифрами. Є багато спекуляцій, але немає жодної об’єктивної підстави. Уряд не дав жодного приводу сумніватися, що ми не розрахуємося за спожите пальне. І ми не давали підстав думати, що не будемо закачувати газ чи не будемо за нього розраховуватися. Інша справа, що ми, як і будь-яка держава у цій складній ситуації, шукаємо найкращі варіанти.
– Яку тоді мету переслідує Кремль, щоразу на початку місяця виносячи на розсуд Європи питання газових виплат?
– Це робиться для того, щоб залякати самих українців, щоб громадяни України, на яких відкритим потоком іде пропаганда з Москви, сумнівалися, що у них нормальний уряд чи Верховна Рада. Щоб посіяти сумніви, що у них у країні є лад, що вони завтра не будуть голі-босі. Тобто, недовіра до існуючих структур і є метою цієї пропагандистської кампанії. З іншого боку, вона також спрямована і на Євросоюз, щоб він також сумнівався, що Україна – це надійний партнер, щоб він не продовжував реалізації брюссельської декларації про модернізацію ГТС, щоб він не підписував з Україною угоди про асоціацію і так далі. Адже, якщо між Україною та ЄС немає міцних зв’язків, то під питанням буде і її євроінтеграція, і допомога з боку Євросоюзу, коли буде потреба.
– Що слід робити Україні та Євросоюзу, щоб створити перепони подальшим «газовим атакам» російських лідерів?
– Насамперед, треба мати адекватні відповіді на цю пропаганду. «Нафтогаз України», як компанія, яка опікується всім спектром цих проблем, повинен мати чіткий, сильний, виразний голос. І цим голосом треба говорити щоденно. Так, як розповідають про себе компанії «British Petroleum» чи «Exxon». Чи так само, як «Газпром». Треба чітко і ясно розповідати, а не відгавкуватися.
По-друге, треба регулярно та ініціативно повідомляти про кроки, які ти маєш намір робити. І не тільки на іноземних радіо чи телевізійних станціях, а й говорити про це у Верховній Раді. Слід давати інтерв’ю нашим ЗМІ.Увімкніть наші телевізори: ви там не побачите «Нафтогазу» чи Мінпаливенерго – їх там практично немає, а це дуже великий резерв. Наостанок, треба ще й приїжджати до Брюсселя й працювати з Єврокомісією. Наше представництво тут є для того, щоб цьому сприяти. Проте ми можемо сприяти, але не заміняти. Тому тут повинні чути голос (наших) фахівців. Власне, це останнім часом значно поліпшилося: тут частіше бувають представники «Нафтогазу».
(Брюссель – Прага – Київ)