Дійсно, чіткої заяви з Білого дому світ ще не чув, але Гілларі Клінтон, державний секретар Сполучених Штатів, перебуваючи з візитом у Канаді, сказала журналістам таке: «Ми, подібно до решти світу, чекаємо і дивимося на те, яке рішення робить іранський народ. Ми, звичайно, сподіваємося, що результат (виборів) віддзеркалює справжню волю й бажання іранського народу». Але таких сподівань зовсім не має конгресмен Даніел Лунґрен. В інтерв’ю телеканалові новин FoxNews він назвав іранські президентські вибори «юшкою, звареною з гнилої риби».
«Виглядає так, що є переконливі свідоцтва того, що результати виборів було сфальсифіковано. І на мене особисто справляє гнітюче враження те, що ми невдовзі побачимо, чи справжні правителі (Ірану), релігійні діячі, що командують парадом, дозволять справжнє народне волевиявлення. Як ми бачимо, це не той випадок. Це показує, що (правителі) не мають ніякого бажання дозволити істотні зміни», – каже конгресмен Даніел Лунґрен.
Дещо обережнішою виглядала заява віце-президента США Джозефа Байдена, яку він зробив у програмі телемережі NBC «Зустріч з пресою»: «Є надто багато запитань щодо проведення цих виборів. Подивимося... У нас поки що нема достатньо фактів, на підставі яких можна робити тверді висновки».
Найважливіші рішення в Ірані ухвалює не президент
Звичайно, віце-президент Байден формально має рацію, кажучи, що бракує фактів, на підставі яких можна робити тверді висновки про іранські вибори, але громадська думка не лише в Америці, а й в інших західних країнах погоджується з поглядом конгресмена Лyнґрена. Одначе справа тут, очевидно, не у браку фактів, а в тому, що, як зазначає «Нью-Йорк Таймс», Білий дім рішуче наставлений на ведення переговорів з іранським урядом, а значить, насамперед з людиною, яку Тегеран визначив як президента.
Американське видання, зокрема, пише, посилаючись на джерела в адміністрації, що Білий дім сподівався на позитивні зміни в Ірану з огляду на колосальні черги до виборчих урн. Але виглядає так, що Обамі доведеться й надалі мати до діла з Ахмадинеджадом, непримиренним ворогом Америки.
На думку Томаса Пікерінга, колишнього заступника держсекретаря, «це найгірший результат. На США дивитимуться з підозрою, як на державу, яка потурає (іранському) президентові з його сумнівною легітимністю».
Але, як вважає дипломат, Білий дім змушений погодитися з таким результатом, тим більше, що реальна влада в Ірані як була, так і залишається в руках релігійного лідера айятоли Алі Хаменеї.
(Нью-Йорк – Київ – Прага)