Європейські фахівці готові допомогти Україні у збереженні пам’яток архітектури – професор Палмер
Професор Роберт Палмер
15.06.2009
Київ – Хто має відповідати за стан збереження пам’яток архітектури та історії – центральна чи місцева влади? Хто повинен платити за реконструкцію або відбудову зруйнованих фортець у Карпатах, садиб і палаців у різних регіонах України – держава чи приватний капітал? Ці питання активно дискутуються в Україні і на парламентському рівні, і на рівні місцевих громад. А допоки народні обранці різних рівнів з’ясовують права власності на той чи інший замок, вони продовжують руйнуватись. Голова департаменту культурної спадщини Ради Європи – британський професор Роберт Палмер провів у Києві переговори з представниками різних гілок влади. Тема обговорення одна: як зберегти і відродити пам’ятки архітектури на теренах України?
Два роки тому, під час перших відвідин України, Роберт Палмер вивчав стан пам’яток архітектури «на місцевості» – у Львові та Олеську. І дійшов висновку: поки нез’ясоване питання власності, поки місцева влада і громади не збагнуть, з якою метою вони збираються відновлювати і використовувати Олеський замок або львівські палаци, прогресу не буде.
Роберт Палмер зазначає: «Україна ніби «зависла» між радянською культурною традицією та наповненням культури, притаманній Європі. Маю на увазі, що залежно від того, чим цікавиться політична еліта держави, створюються якісь нові мистецькі пам’ятки або ж руйнуються старі. Історична вартість, цінність пам’ятки часто підміняються політичною кон’юнктурою чи уподобаннями влади. Крім того, відсутня мережа незалежних громадських організацій, яка опікується культурною проблематикою і налагоджує контакти з європейськими колегами».
«Нобхідно розписати права та обов’язки інвесторів»
Щодо законодавства, то без його змін і конкретизації починати серйозні реставраційні роботи на конкретних об’єктах неможливо, вважає Роберт Палмер.
«Перш за все необхідно визначитись з правами власності на пам’ятку. По-друге, необхідно розписати права та обов’язки інвесторів, які вкладатимуть кошти у відродження того чи іншого об’єкту – маю на увазі і бюджетників, і приватний капітал. І, звичайно, не варто забувати, що йдеться не просто про руїни замку чи залишки фортеці – йдеться про спільний історичний, культурний спадок», – наголошує Роберт Палмер.
Він каже, що у разі ухвалення Верховною Радою відповідних законів європейські фахівці готові одразу ж працювати з чудовими галицькими фортецями і садибами Київщини і Черкащини. Працювати разом із українськими колегами в законодавчому полі України, з урахуванням європейського досвіду.
(Київ – Прага)