Напевне вам не раз доводилось чути: «За – 235, рішення прийняте. Я дуже рада з того, що депутати все ж таки рішення прийняли». Ці люди й не підозрюють, що «прийняли» – це, як би сказали мовознавці, калька з іншої мови. Схоже, в радянських школах нинішніх можновладців не вчили, що в українській мові законів не приймають, як гостей, а ухвалюють.
Така ж ситуація з наголосами. Народним обранцям ніяк не вдається засвоїти, що закон ухвалений у першому «читАнні», а не «чИтанні». Втім, якщо правилам наголосу у тестах зовнішнього оцінювання багато уваги не приділяється, то з граматикою чи синтаксисом справа значно серйозніша.
Не може вся країна мати вищу освіту
Результат тестування свідчить, що в Україні приділяється недостатньо уваги вивченню української мови, вважає мовознавець Ірина Фаріон. Вона не шкодує метафор і називає нинішній стан української мови катастрофічним, а мову публічних людей – сміттєзвалищем.
Водночас у результатах тестування Ірина Фаріон не бачить освітньої проблеми. Не кожен випускник школи має стати студентом вищого навчального закладу, зазначає мовознавець.
«Тексти з української мови треба кожного року ускладнювати. Щоб молоде покоління усвідомлювало: щоб вивчити державну мову, треба добряче попотіти, що знання державної мови не зводиться до віднайдення підмета та присудка у речення. Максимум завдань має бути з культури мовлення», – наголошує мовознавець.
Цього року українську мову знали краще
Із позицією Ірини Фаріон не згоден директор Центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук. Тести є достатнього рівня складності, він зауважує, що багато учнів цього року взагалі не виявили бажання вступати до вищого навчального закладу. «Ми проводили тестування тих, хто бажає стати студентом вищого навчального закладу. Є школи, де не брав участі жоден випускник», – зазначає пан Лікарчук
В якому регіоні України найкраще знають українську мову, в Центрі оцінювання не кажуть, мовляв, до кожного випускника підхід індивідуальний. Але якщо порівняти результати тестування з минулорічними, то цього року учнів, які подолали прохідний бар’єр, більше на 8%.
Хочеш подолати прохідний бар’єр тесту? Читай багато!
Письменник Дмитро Капранов цього року допомагав готуватись до тесту з української мови дочці. У нього склалося враження, що найважче українським школярам дається синтаксис.
«Я підозрюю, чому такий результат складання української мови, бо там були якраз завдання на розуміння того, що написано, – каже письменник. – А це основна проблема, комунікативна, в українській мові. Дуже багато людей не розуміють того, що їм говорять, логіку побудови, хто кому що дав, сказав, повинен... А також не можуть висловити свою думку і передати свою думку іншій людині так, щоб вона зрозуміла».
На думку Дмитра Капранова, щоб набрати необхідні 124 бали на тестуванні з української, слід просто багато читати. Щонайменше, цей спосіб допоміг його дочці.
(Київ – Прага)