Україна зустріла загрозу опустелювання років 40 тому, коли в південних областях подекуди зафіксували піщані бурі, почала зникати флора і фауна, а відтак – виїхали люди. Зараз там пісок.
Олешківські піски – понад 150 тисяч гектарів: 30 км із заходу на схід та 150 км із півночі на південь. Розташовані на Лівобережжі Херсонщини, визнані однією з найбільших пустель у Європі. Хоча пустелею їх назвати важко, скоріше, це напівпустеля.
Турист Віктор вражений безкрайніми пісками: «Піски, бархани (місцеві їх називають кучугурами), це найбільше вразило. Ми з’їхали з дороги, проїхали може метрів 200-500 і потрапили у справжню пустелю. Дуже важко було. Якщо трасою автівка швидко їде, а там їдеш на тій самій швидкості, але вона повзе».
В утворенні пустелі винні люди?
Українські бархани (так ще називають напівпустелю) поки не розростаються в розмірі. Навколо території посадили ліс (до речі, найбільший штучний лісовий масив у Європі). Втім, перший заступник голови Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко бачить в регіоні загрозу опустелювання.
«Засушення земель в Херсонській області відбувається внаслідок господарської діяльності. Територія зрошувалась з водосховища річки Колончак, в яку скидають підприємства Криворізького басейну свої води з підвищеним рівнем солей. Відбувається процес засолення ґрунтів, який переростає в процес опустелювання», – каже Тетяна Тимочко.
У приховуванні об’єктивної інформації щодо засоленості ґрунтів Тетяна Тимочко звинувачує владу. «Наші чиновники люблять скидати все або на світову кризу, або на парниковий ефект у масштабі всього світу. Але це наслідки господарської діяльності– в тому числі. Державні установи не хочуть цього визнати. Треба весь час промивати Колончак, тобто зменшити рівень засоленості. На це не хоче витрачати гроші підприємства Кривбасу».
Утворенню пустелі в Україні могли б запобігти послідовні дії центральної влади, зазначають екологи. Нині екологічними питаннями опікуються надто різні структури. Підприємства, які зрошують землю, відповідальності за стан ґрунту не несуть. Це, залежно від ситуації, парафія Міністерства охорони навколишнього середовища, Мінагрополітики чи Міністерства з надзвичайних ситуацій.
Як запобігти засушенню земель
У Міністерстві з охорони навколишнього природного середовища наголошують: загроза опустелювання в Україні існує не лише в Херсонській області. Тенденцію засушення зафіксували також в Одеській, Миколаївській, Запорізькій та на півдні Донецької області.
Чиновники впевнені, причиною цього – потепління та парниковий ефект, каже заступник директора департаменту атмосферного повітря та моніторингу міністерства Микола Кудін: «Зменшити викиди парникових газів. Для цього треба розробляти та застосовувати передові технології. Україна підписала більше десятка меморандумів з японськими компаніями, які будуть сприяти впровадженню екологічно-безпечних технологій, які призведуть до зменшення викидів парникових газів».
Міністерство охорони навколишнього середовища розробило національний план заходів з пом’якшення наслідків зміни клімату. Він нині перебуває на стадії затвердження у міністерствах. Та чи стане фінансування цього плану пріоритетним для українського уряду, у Мінохорони навколишнього середовища сумніваються.
(Київ – Прага)
Олешківські піски – понад 150 тисяч гектарів: 30 км із заходу на схід та 150 км із півночі на південь. Розташовані на Лівобережжі Херсонщини, визнані однією з найбільших пустель у Європі. Хоча пустелею їх назвати важко, скоріше, це напівпустеля.
Турист Віктор вражений безкрайніми пісками: «Піски, бархани (місцеві їх називають кучугурами), це найбільше вразило. Ми з’їхали з дороги, проїхали може метрів 200-500 і потрапили у справжню пустелю. Дуже важко було. Якщо трасою автівка швидко їде, а там їдеш на тій самій швидкості, але вона повзе».
В утворенні пустелі винні люди?
Українські бархани (так ще називають напівпустелю) поки не розростаються в розмірі. Навколо території посадили ліс (до речі, найбільший штучний лісовий масив у Європі). Втім, перший заступник голови Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко бачить в регіоні загрозу опустелювання.
«Засушення земель в Херсонській області відбувається внаслідок господарської діяльності. Територія зрошувалась з водосховища річки Колончак, в яку скидають підприємства Криворізького басейну свої води з підвищеним рівнем солей. Відбувається процес засолення ґрунтів, який переростає в процес опустелювання», – каже Тетяна Тимочко.
У приховуванні об’єктивної інформації щодо засоленості ґрунтів Тетяна Тимочко звинувачує владу. «Наші чиновники люблять скидати все або на світову кризу, або на парниковий ефект у масштабі всього світу. Але це наслідки господарської діяльності– в тому числі. Державні установи не хочуть цього визнати. Треба весь час промивати Колончак, тобто зменшити рівень засоленості. На це не хоче витрачати гроші підприємства Кривбасу».
Утворенню пустелі в Україні могли б запобігти послідовні дії центральної влади, зазначають екологи. Нині екологічними питаннями опікуються надто різні структури. Підприємства, які зрошують землю, відповідальності за стан ґрунту не несуть. Це, залежно від ситуації, парафія Міністерства охорони навколишнього середовища, Мінагрополітики чи Міністерства з надзвичайних ситуацій.
Як запобігти засушенню земель
У Міністерстві з охорони навколишнього природного середовища наголошують: загроза опустелювання в Україні існує не лише в Херсонській області. Тенденцію засушення зафіксували також в Одеській, Миколаївській, Запорізькій та на півдні Донецької області.
Чиновники впевнені, причиною цього – потепління та парниковий ефект, каже заступник директора департаменту атмосферного повітря та моніторингу міністерства Микола Кудін: «Зменшити викиди парникових газів. Для цього треба розробляти та застосовувати передові технології. Україна підписала більше десятка меморандумів з японськими компаніями, які будуть сприяти впровадженню екологічно-безпечних технологій, які призведуть до зменшення викидів парникових газів».
Міністерство охорони навколишнього середовища розробило національний план заходів з пом’якшення наслідків зміни клімату. Він нині перебуває на стадії затвердження у міністерствах. Та чи стане фінансування цього плану пріоритетним для українського уряду, у Мінохорони навколишнього середовища сумніваються.
(Київ – Прага)
