Шанси, що візит до лікаря або контакти з комунальниками чи правоохоронцями закінчаться вимаганням хабара на Сході України, значно вищі, ніж у цілому по державі. Таких висновків дійшли фахівці Київського міжнародного інституту соціології, що в першому півріччі цього року зробили на цей час наймасштабніше в історії України дослідження стану корупції.
На замовлення корпорації «Виклики тисячоліття» та проекту «Гідна Україна» соціологи КМІС опитали близько 11 тисяч респондентів із усіх областей України. Виявилось, що корупція на Сході і Заході держави має різне обличчя, каже менеджер із досліджень та моніторингу проекту «Гідна Україна» Світлана Горна.
«Якщо уявити Україну як державу, яку умовно поділили на чотири макрорегіони – Захід, Схід, Південь та Північ, – то ми помітили, що здирництво характерне саме для Сходу України – це форма корупції, що на Сході практикується значно частіше. І цей індекс зменшується, коли ми поступово мандруємо на Захід», – звертає увагу вона.
На Заході така ж сама ситуація склалась із добровільними хабарами. Якщо рухатись на Схід, їхня кількість зменшується, бо на Сході ця форма корупції зустрічається рідше. В той же час саме східні регіони – Донецька і Харківська області – ведуть перед за рівнем сприйняття корупції, тобто тут є поширеною думка, що хабарництво постійно росте.
Українці дещо переоцінюють можливості поширення корупції, кажуть соціологи. В цьому полягає один із головних парадоксів дослідження: люди вважають, що корупція росте, хоча за два останні роки реальний досвід хабарництва зменшився на 5 відсотків (62 % респондентів цього року вказали на те, що були втягнуті в корупційні стосунки, проти 67 % два роки тому). Причинами такого незначного падіння хабарництва фахівці називають, із одного боку, фінансову кризу чи зростання безробіття, а з іншого, і реальні дії влади для зменшення корупції, такі, як, наприклад, незалежне оцінювання.
У цілому по Україні хабарництво тримається на чотирьох основних китах – це міліція, ДАІ, судова система і медицина. Певна кількість респондентів із Донецької області, окрім усіх цих установ, стикалась із хабарництвом ще й у прокуратурі.
Розчарувались у діях влади
Соціологи кажуть, що корупція – явище хоча й складне, але цілком прогнозоване. Як розповідає спеціаліст КМІС Вікторія Захожа, рівень сприйняття корупції багато в чому залежить від електоральних уподобань людей.
Так, упродовж двох років віра в те, що влада буде боротись з корупцією, то згасала, то з’являлася знову. На Сході більше надіялись на уряд Віктора Януковича, на Заході – на Юлію Тимошенко. На сьогодні населення майже повністю розчарувалось у діях обох урядів, і особливо це помітно по східних областях, каже Захожа.
«Найбільше падіння ми бачимо в Донецькій області для Кабінету Міністрів, але слід пам’ятати, що у 2007 році Прем’єр-міністром був Янукович. Нині це Тимошенко, тому це не дивно. Найменше падіння для обласної влади, і традиційно найбільший рівень довіри до місцевих органів влади. Якщо подивитись на рівень довіри до влади на макрорегіональному рівні, то в принципі він відповідає електоральним уподобанням населення», – розповідає фахівець.
Соціологи зафіксували ще один парадокс – із одного боку, люди не довіряють владі, але, з іншого, саме на неї покладають відповідальність за боротьбу з корупцією. І в цьому різниці між Сходом і Заходом України практично немає.
(Донецьк – Прага – Київ)