Військова перемога, яка призвела до поразки гетьмана Виговського (до 350-ї річниці Конотопської битви)

– Що стало причиною війни між козацтвом, очолюваним гетьманом Іваном Виговським, та Московським царством?

– Насамперед, причиною стало те, що гетьман Іван Виговський проводив самостійну зовнішню політику, яка розходилася з планами Москви. Зокрема, гетьман Виговський уклав спочатку угоду зі Шведським королівством у Корсуні, а, як відомо, на той час Шведське королівство перебувало у стані війни з Московським царством. Очевидно, що і Гадяцька угода, яку потім уклав гетьман Виговський із Річчю Посполитою, також суперечила тому, що хотіла Москва стосовно України. Отже, зовнішні чинники слугували однією з тих причин, які підштовхнули до того, що Москва ввела свої війська на територію України і розпочалася Українсько-російська війна 1658–59 року, в межах якої відбулася Конотопська битва.

– Яку мету перед собою ставило козацьке військо?

– Гетьман Іван Виговський хотів, і він домігся цього, – перемогти російські війська і змусити їх відійти на територію Московського царства, що врешті-решт і сталось – війська Олексія Трубецького відійшли з-під Конотопа. Гетьман Іван Виговський мав 16 тисяч козаків, плюс він заручився підтримкою кримського хана Мехмеда-Ґірея і отримав на допомогу 30-тисячний корпус кримської орди Карадж-Бея. Також були невеликі підрозділи польського війська, а ще наймані підрозділи сердюків волоських (сучасною мовою молдавських) у війську Івана Виговського. Він за допомогою цих підрозділів змусив російську армію в результаті Конотопської битви зняти облогу Конотопа, яка тривала близько 70 днів, і визволити з цієї облоги 4-тисячне козацьке військо на чолі з ніжинським полковником Григорієм Гуляницьким.

– Козацьке військо та його союзники перемогли під Конотопом, але чому менш ніж уже через рік переможець у такій великій битві змушений був зректися влади, скласти булаву, а наступний гетьман знову-таки присягнув на вірність московському цареві?

– Однією з головних є саме зовнішня причина, а саме українсько-польські стосунки. Паралельно до Українсько-московської війни проходив процес узгодження Гадяцьких статей, які хоча й були підписані 16 вересня 1658 року, але ще не були ратифіковані на Сеймі. Саме перед Конотопською битвою у травні 1659 року відбулася ратифікація Гадяцької угоди між Україною і Польщею. На Сеймі польські депутати тогочасні викреслили всі ті положення, які стосувалися саме державної автономії України, Великого Князівства Руського, у складі триєдиної федерації – Польщі, Литви і Русі, або ж України, або ж Війська Запорозького. Це спричинило те, що проти гетьмана Виговського виступила велика опозиція серед козацької старшини, яка обрала собі за лідера Юрія Хмельницького, і, власне, це і призвело до того, що вони скинули Івана Виговського з гетьманства.

(Київ – Прага)