Київ – Минулися ті часи, коли молоді українські виконавці могли стати знаменитими, просто влучивши «в десятку» новітнім хітом чи перемігши на якомусь всеукраїнському фесті. Тепер, переважно, так не буває. Тепер скрегочуть складні механізми вітчизняного «шоу-бізу», між важкими шестернями якого пройти молодим ой як непросто. Та й часи тих самих фестів, таких, скажімо, як «Червона рута», теж у минулому. Нині, аби впіймати за хвіст вогнисту птаху удачі, треба лаштувати музичного воза кудись в далеку дорогу, на міжнародні імпрези та конкурси, що раз у раз спалахують як не в Європі, так на території країн СНД. Чим не без успіху й займаються молоді українські виконавці. Варто пригадати хоча б їхні переможні виступи на конкурсі «Євробачення», котрі – попри певну попсовість самого «Євро» і криві посмішки музичних снобів, – все ж потроху працюють на імідж України. Або принаймні на її відкриття світом.
Ну, а якщо хтось не втрапляє на «Євробачення» – теж не біда. До послуг молодих і рвійних численні музичні «тусовки» рангом понижче. Таких, наприклад, як міжнародний конкурс молодих виконавців популярної музики «Нова хвиля» в латиському місті Юрмала. Хоча, це ще як сказати – «понижче»? Біля його витоків стоїть російсько-совєтсько-латиський дуумвірат в особі знаменитих композиторів Раймонда Паулса та Ігоря Крутого.
Сюди, під балтійські сосни, охоче злітаються яскраві представники російської та СНД-вської «попси», які не лише оцінюють молодих виконавців як члени журі, а й самі стають активними учасниками сцени.
Ось і цього разу Юрмалу ощасливили своєю присутністю такі знані «зірки», як Лайма Вайкуле, Йосиф Кобзон, Константин Меладзе, Анжеліка Варум, Леонід Агутін та цілий шерег інших…
Зрозуміло, що подивитися на таке суцвіття талантів теж приїжджають люди неабиякі: цього року на «Новій хвилі» були присутні навіть український олігарх Рінат Ахметов, вже не кажучи про українського ж Президента (другого) Леоніда Кучму.
Ось що значить високе мистецтво. Та й те сказати: не до Скрипки ж їм, на «Країну мрій» іти, чи ще на які-небудь «Шешори»… Чи всерйоз задумуватися про створення власного, українського шоу-бізнесового простору.
Був у Юрмалі і буржуазний соціаліст, любитель «ізячной жизні» Микола Рудьковський. Ну, той, котрий екс-міністр транспорту і котрому за всілякі оборудки заповідалася не Юрмала, а Лук’янівка з подальшим «вєтром сєвєрним».
Але під ту пору виборів якраз не було. Тож фрак на робу полум’яний соціаліст не змінив, а замість «Владімірского централа» благополучно слухав «Чарівну скрипку». Саме цю пісню в номінації «національний хіт» виконувала Міла Нітіч – вона ж Людмила Нитиченко з Хмельницького.
І саме вона стала головним відкриття «хвилі», здобувши іменний приз в 50 тисяч доларів від «примадонни» російської естради, Алли Пугачової. Міла-Люда зайняла загалом лишень п’яте місце, розділивши його теж з українською командою «Пара нормальних», але верхня сходинка п’єдесталу «Нової хвилі» все одно наша – перше місце, на пару з індонезійським виконавцем Сондоро, здобула українська співачка кримсько-татарського походження Джамала.
Ось так. В яких тільки вони просторах розчиняються, після всіх цих фестів і конкурсів, ці «українські зірки»?
(Київ - Прага)
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода.