Вікінги – безстрашні мореплавці, які проживали у період раннього середньовіччя в Північній Європі, досягали на своїх кораблях кордонів Персії та Нового Світу.
Вікінг – дослівно «людина із фіорду». Французи називали вікінгів «норманами» – людьми з півночі, англійці – «датчанами», а слов’яни, греки та араби – «варягами». Епоха вікінгів бере свій початок у VIII столітті, коли вони заснували своє перше поселення у Рейк’явіку, тоді ж вікінги відкрили острів Гренландія.
Вікінги поділялися на західних та східних. Саме східні жили на території сучасної Естонії.
«Вікінги – це професія, а не народ, – каже один із засновників сучасного поселення вікінгів Маті Нут. – Проживали вікінги і на естонському острові Саарема, і на північному узбережжі Балтійського моря. Археологічні розкопки свідчать про те, що наші предки ходили до Венеції, навіть до Аравії».
Маті Нут зазначає, що про новітню історію естонського народу можна дізнатися з багатьох джерел, а ось про те, як жили естонці у VIII-IX столітті відомо мало. Засновники поселення, організовуючи семінари та демонструючи елементи життя та побуту естонських вікінгів, намагаються розповісти мешканцям та гостям Естонії про цей історичний період.
Естонські вікінги служили у Ярослава Мудрого
«Ось жив такий хлопець Гаралд Арбрауте, який брав участь у битві, де загинув король Норвегії Олаф Святий у 1030 році. Вже через рік Гаралд служив у Ярослава Мудрого, а через два роки був у Візантії», – продовжив розповідь Маті Нут
Місце для сучасного поселення вибрано не випадково. Археологічні розкопки свідчать, що саме на цій території проживали древні естонські вікінги. Маті Нут розповів, що вікінги, щоб їх не було видно, зазвичай засновували своє поселення за фіордами. Поки противник добирався до поселення, вікінги мали час підготуватися до бою. Із морем їх з’єднувала річка Піріта.
«Зараз це вже не така велика річка, як раніше, але тисячу років тому судна вікінгів спокійно могли по ній ходити, – каже Маті Нут. – Зокрема, привести вино з Франції, а вивезти назад зерно або залізо. До речі, у давні часи територія Естонії була одним із рідкісних місць, де добували залізо»
Участь в турнірі естонських вікінгів на сучасний лад
В естонському поселенні вікінгів можна не тільки ознайомитися з побутом древнього народу, а й відчути себе справжнім вікінгом, взявши участь у турнірі, одягнувши кольчугу, озброївшись луком із стрілами, топірцем та мечем. Правда битися доведеться не стальними, а бутафорськими мечами. Однак захват виникає, як у справжній битві.
«Приїде сюди людина. Ми її екіпіруємо, візьме вона меч, і буде нападати або захищати, розташовану в поселенні вікінгів вежу. Що він отримає від цього? Безумовно, насолоду для душі та фізичне тренування для тіла», – говорить Маті Нут
Після бою пропонують відновити сили в лазні «по-чорному», а потім спробувати страви та напої справжніх естонських вікінгів.
(Рига – Прага – Київ)
Вікінг – дослівно «людина із фіорду». Французи називали вікінгів «норманами» – людьми з півночі, англійці – «датчанами», а слов’яни, греки та араби – «варягами». Епоха вікінгів бере свій початок у VIII столітті, коли вони заснували своє перше поселення у Рейк’явіку, тоді ж вікінги відкрили острів Гренландія.
Вікінги поділялися на західних та східних. Саме східні жили на території сучасної Естонії.
«Вікінги – це професія, а не народ, – каже один із засновників сучасного поселення вікінгів Маті Нут. – Проживали вікінги і на естонському острові Саарема, і на північному узбережжі Балтійського моря. Археологічні розкопки свідчать про те, що наші предки ходили до Венеції, навіть до Аравії».
Маті Нут зазначає, що про новітню історію естонського народу можна дізнатися з багатьох джерел, а ось про те, як жили естонці у VIII-IX столітті відомо мало. Засновники поселення, організовуючи семінари та демонструючи елементи життя та побуту естонських вікінгів, намагаються розповісти мешканцям та гостям Естонії про цей історичний період.
Естонські вікінги служили у Ярослава Мудрого
«Ось жив такий хлопець Гаралд Арбрауте, який брав участь у битві, де загинув король Норвегії Олаф Святий у 1030 році. Вже через рік Гаралд служив у Ярослава Мудрого, а через два роки був у Візантії», – продовжив розповідь Маті Нут
Місце для сучасного поселення вибрано не випадково. Археологічні розкопки свідчать, що саме на цій території проживали древні естонські вікінги. Маті Нут розповів, що вікінги, щоб їх не було видно, зазвичай засновували своє поселення за фіордами. Поки противник добирався до поселення, вікінги мали час підготуватися до бою. Із морем їх з’єднувала річка Піріта.
«Зараз це вже не така велика річка, як раніше, але тисячу років тому судна вікінгів спокійно могли по ній ходити, – каже Маті Нут. – Зокрема, привести вино з Франції, а вивезти назад зерно або залізо. До речі, у давні часи територія Естонії була одним із рідкісних місць, де добували залізо»
Участь в турнірі естонських вікінгів на сучасний лад
В естонському поселенні вікінгів можна не тільки ознайомитися з побутом древнього народу, а й відчути себе справжнім вікінгом, взявши участь у турнірі, одягнувши кольчугу, озброївшись луком із стрілами, топірцем та мечем. Правда битися доведеться не стальними, а бутафорськими мечами. Однак захват виникає, як у справжній битві.
«Приїде сюди людина. Ми її екіпіруємо, візьме вона меч, і буде нападати або захищати, розташовану в поселенні вікінгів вежу. Що він отримає від цього? Безумовно, насолоду для душі та фізичне тренування для тіла», – говорить Маті Нут
Після бою пропонують відновити сили в лазні «по-чорному», а потім спробувати страви та напої справжніх естонських вікінгів.
(Рига – Прага – Київ)
