У Польщі події в Катині називають геноцидом
Варшава – Після понад трьох тижнів політичного протистояння обидві палати польського парламенту ухвалили компромісний варіант резолюції, пов’язаної з 70-річчям початку Другої світової війни та нападом СРСР на Польщу. Хоча з Москви лунають гнівні голоси, однак вперше у тексті резолюції сейму використаний термін «геноцид», коли йдеться про розстріл польських офіцерів у Катині.
Німецькі і радянські війська на так званому «кордоні миру» – демаркаційній лінії на теренах тодішньої Польші, відповідно до пакту Молотова-Ріббентропа. Вересень 1939 р.x
Німецькі і радянські війська на так званому «кордоні миру» – демаркаційній лінії на теренах тодішньої Польші, відповідно до пакту Молотова-Ріббентропа. Вересень 1939 р.
У середу сейм одноголосно ухвалив історичну резолюцію, в якій вжитий термін «геноцид». Зокрема, в резолюції записано, що розстріл польських офіцерів у Катині – це тяжкий злочин із «ознаками геноциду».
Парламент, ухвалюючи резолюцію, показав, що повністю поділяє погляди поляків, близько 60 відсотків яких вважають Гітлера та Сталіна винними в початку Другої світової війни, і називають геноцидом розстріл військами НКВС польських офіцерів у Катині.
Польський парламент вважає, що причиною лиха, котре в 1939 році спіткало польський народ, є те, що країна стала жертвою двох тоталітарних систем: нацизму та сталінізму. На основі пакту Молотова-Ріббентропа обидві системи розподілили в 1939 році між собою територію Польщі.
Незалежність втратили тоді окремі країни Центральної й Східної Європи, а архіпелаг ГУЛАГ поглинув мільйони жертв, зокрема з числа народів СРСР, записано в ухвалі сейму.
Розстріл поляків на рівні геноциду
На запитання Радіо Свобода, чи закономірно у своїй резолюції парламент вживає термін «геноцид», співробітник Інституту національної пам’яті, доктор Антоні Дудек відповів ствердно.
«Вважаю, що так, безсумнівно, що так. Цей термін вжитий у тексті ухвали згідно зі значенням цього слова. Вбивство у 1940 році понад 20 тисяч осіб пострілом у голову, на мою думку, однозначно слід назвати геноцидом», – наголосив Антоні Дудек.
Компромісу стосовно тексту, а точніше, одного слова в тексті історичної резолюції, всі політичні сили Польщі досягли ще минулого тижня. Однак політичні пристрасті, котрі наростали навколо парламентської ухвали в контексті майбутніх польсько-російських відносин, були настільки великі, що голосування було перенесене на 23 вересня.
Суверенітет втратила не лише Польща
Антоні Дудек вважає зайвим політичний галас, що виник навколо цього рішення. За його словами, нинішня ухвала польського парламенту набуває також міжнародного контексту.
«Польща має постійно нагадувати, що пакт Молотова-Ріббентропа стосувався не лише Польщі, а й балтійських країн та Бесарабії. Нині разом із країнами Західної Європи ми маємо заявити, що сталінський режим був злочинним», – переконаний співробітник польського Інституту національної пам’яті Антоні Дудек.
(Варшава – Прага – Київ)