Вісім відсотків всієї питної води Україна отримує з Дунаю, а отже, його екологічний стан є питанням національної безпеки. Тим часом українські прикордонники за останні роки зняли на відео понад 270 випадків скидання з румунських кораблів забрудненого намулу у прикордонних водах. У результаті головне, Кілійське, гирло Дунаю міліє, а вміст важких металів та хлорорганічних сполук у ньому збільшився уп’ятеро, показують дослідження Мінприроди.
За Конвенцією Еспоо про транскордонний вплив на довкілля, підписаною обома державами, Румунія мала узгодити ці роботи з Україною, заявляє Посол з особливих доручень МЗС України Олексій Шовкопляс.
«Румунська сторона веде активні днопоглиблювальні роботи у своїх каналах гирла Дунаю – Сулинському та Свято-Георгіївському, і весь піднятий ґрунт скидає у Кілійське гирло, тобто прикордонні води, – зазначає посол. – Це великі обсяги ґрунту, до того ж – екологічно забрудненого, у тому числі й важкими металами».
Румунія відповідатиме за те, в чому звинувачувала інших?
Коли дипломатичні спроби домовитися з Румунією нічого не дали, Україна зробила подання на неї до комітету зі впровадження Конвенції з транскордонного впливу на довкілля. 16-17 вересня у Женеві Комітет вислухав обидві сторони і погодився з українськими аргументами. Найближчим часом він виробить рекомендації про те, як саме Румунія має усунути свої екологічні порушення. Якщо вона їх проігнорує, то їй загрожують міжнародні санкції, пояснює член української делегації у Женеві, координатор Конвенцїі Еспоо в Україні Володимир Бучко.
«Комітет має повноваження винести попередження уряду за невиконання Конвенції, а по-друге, припинити міжнародний договір відносно тієї сторони, яка вже його порушила», – каже координатор Еспоо.
У травні Румунія також висувала екологічні претензії до України. У результаті Комісія конвенції з транскордонного впливу заборонила продовжувати днозаглиблювальні роботи в українському гирлі Бистре. Тодішні румунські аргументи нічим не відрізнялися від сьогоднішніх українських, зазначає Володимир Бучко. Однак українці вели ці роботи за 15 кілометрів від кордону, а румуни, як свідчить відео, скидають ґрунт за 200 метрів від нього.
Економічне «дно» під екологічним «мулом»
Посол з особливих доручень МЗС України Олексій Шовкопляс вважає, що таке протистояння викликане, швидше, прагненням Румунії відновити монополію на транзит суден через Дунай. Оскільки сьогодні вже половина кораблів йдуть із Дунаю до Чорного моря через українське гирло, і до того ж сплачують у п’ять разів менше мито.
«Все, в чому Україна звинувачує Румунію, не є порушенням міжнародних угод в рамках Конвенції Еспоо, оскільки вона передбачає заглиблення дна», – йдеться в офіційній заяві МЗС Румунії, оприлюдненій на його офіційному сайті. Однак у попередній заяві за 14 вересня румунське закордонне відомство взагалі заперечує факт робіт у гирлі. А коли кореспондент Радіо Свобода звернувся за роз’ясненнями до МЗС Румунії, відомство відмовилося від коментарів. «Подання щодо дотримання конвенції про транскордонний вплив не є нашою компетенцією», – заявив представник департаменту комунікацій МЗС, який відмовився назватися.
Міжнародне розслідування стимулює співпрацю на Дунаї – експерт
Румунські дипломати просто розгубилися, оскільки не очікували, що Україна має такі докази, пояснює член української делегації в Женеві, завідувач відділу математичного моделювання довкілля НАН України Марк Железняк.
«Ми бачили шок членів румунської комісії, – каже він. – Вони звикли до нападу, а тут виявилося, що їхні аргументи більше стосуються їхніх дій у гирлі, аніж наших. Вперше румунські урядовці відчули, що треба відстежувати ситуацію не лише на українській, але й на власній території. Ми вже маємо результат, незалежно від майбутнього рішення комісії. Румунія усвідомила, що настав час не кидатися одне на одного, а починати спільно працювати на Дунаї».
Причому спільна робота вже розпочалася. За словами заступника міністра охорони довкілля України Дмитра Гурського, саме завдяки Женевській зустрічі з транскордонного впливу урядовці обох країн досягли попередньої домовленості про спільний екологічний моніторинг гирла Дунаю, на який Румунія ніяк не погоджувалася упродовж останніх трьох років.
(Київ – Прага)
За Конвенцією Еспоо про транскордонний вплив на довкілля, підписаною обома державами, Румунія мала узгодити ці роботи з Україною, заявляє Посол з особливих доручень МЗС України Олексій Шовкопляс.
«Румунська сторона веде активні днопоглиблювальні роботи у своїх каналах гирла Дунаю – Сулинському та Свято-Георгіївському, і весь піднятий ґрунт скидає у Кілійське гирло, тобто прикордонні води, – зазначає посол. – Це великі обсяги ґрунту, до того ж – екологічно забрудненого, у тому числі й важкими металами».
Румунія відповідатиме за те, в чому звинувачувала інших?
Коли дипломатичні спроби домовитися з Румунією нічого не дали, Україна зробила подання на неї до комітету зі впровадження Конвенції з транскордонного впливу на довкілля. 16-17 вересня у Женеві Комітет вислухав обидві сторони і погодився з українськими аргументами. Найближчим часом він виробить рекомендації про те, як саме Румунія має усунути свої екологічні порушення. Якщо вона їх проігнорує, то їй загрожують міжнародні санкції, пояснює член української делегації у Женеві, координатор Конвенцїі Еспоо в Україні Володимир Бучко.
«Комітет має повноваження винести попередження уряду за невиконання Конвенції, а по-друге, припинити міжнародний договір відносно тієї сторони, яка вже його порушила», – каже координатор Еспоо.
У травні Румунія також висувала екологічні претензії до України. У результаті Комісія конвенції з транскордонного впливу заборонила продовжувати днозаглиблювальні роботи в українському гирлі Бистре. Тодішні румунські аргументи нічим не відрізнялися від сьогоднішніх українських, зазначає Володимир Бучко. Однак українці вели ці роботи за 15 кілометрів від кордону, а румуни, як свідчить відео, скидають ґрунт за 200 метрів від нього.
Економічне «дно» під екологічним «мулом»
Посол з особливих доручень МЗС України Олексій Шовкопляс вважає, що таке протистояння викликане, швидше, прагненням Румунії відновити монополію на транзит суден через Дунай. Оскільки сьогодні вже половина кораблів йдуть із Дунаю до Чорного моря через українське гирло, і до того ж сплачують у п’ять разів менше мито.
«Все, в чому Україна звинувачує Румунію, не є порушенням міжнародних угод в рамках Конвенції Еспоо, оскільки вона передбачає заглиблення дна», – йдеться в офіційній заяві МЗС Румунії, оприлюдненій на його офіційному сайті. Однак у попередній заяві за 14 вересня румунське закордонне відомство взагалі заперечує факт робіт у гирлі. А коли кореспондент Радіо Свобода звернувся за роз’ясненнями до МЗС Румунії, відомство відмовилося від коментарів. «Подання щодо дотримання конвенції про транскордонний вплив не є нашою компетенцією», – заявив представник департаменту комунікацій МЗС, який відмовився назватися.
Міжнародне розслідування стимулює співпрацю на Дунаї – експерт
Румунські дипломати просто розгубилися, оскільки не очікували, що Україна має такі докази, пояснює член української делегації в Женеві, завідувач відділу математичного моделювання довкілля НАН України Марк Железняк.
«Ми бачили шок членів румунської комісії, – каже він. – Вони звикли до нападу, а тут виявилося, що їхні аргументи більше стосуються їхніх дій у гирлі, аніж наших. Вперше румунські урядовці відчули, що треба відстежувати ситуацію не лише на українській, але й на власній території. Ми вже маємо результат, незалежно від майбутнього рішення комісії. Румунія усвідомила, що настав час не кидатися одне на одного, а починати спільно працювати на Дунаї».
Причому спільна робота вже розпочалася. За словами заступника міністра охорони довкілля України Дмитра Гурського, саме завдяки Женевській зустрічі з транскордонного впливу урядовці обох країн досягли попередньої домовленості про спільний екологічний моніторинг гирла Дунаю, на який Румунія ніяк не погоджувалася упродовж останніх трьох років.
(Київ – Прага)
