Україна відчуває загрозу, що нові тоталітарні режими поставлять під сумнів незалежність її та інших молодих держав – про це заявив Президент України Віктор Ющенко, виступаючи на 64-й сесії Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку.
Говорячи про небезпеки для України, Ющенко прямо не згадував про Росію. Проте, за його словами, в нових умовах, що склалися в світі, без’ядерні держави потребують більших гарантій безпеки. «Україна наполегливо розраховує на підтримку постійними членами Ради безпеки ООН її пропозицій щодо посилення гарантій безпеки державам, які добровільно відмовилися від ядерної зброї та її розробки», – зазначив український Президент.
Як зауважив Віктор Ющенко, цей крок не лише зміцнить міжнародну безпеку, але й стане стимулом для інших держав відмовитися від ядерної зброї. У 1994 році Україна, маючи третій у світі ядерний потенціал, відмовилася від нього. Натомість був підписаний Будапештський меморандум, у якому США, Велика Британія та Росія погодилися виступити гарантами національної безпеки України.
Будапештські домовленості вже не захищають Україну – депутат
Сьогодні цей документ вже не є достатньою гарантією національної безпеки України, вважає народний депутат Тарас Стецьків. Він пояснює це зміною геополітичної карти світу, зокрема – пом’якшенням російсько-американських відносин і прагненням російської влади посилити свій вплив у регіоні, насамперед – на Україну. У цих умовах Україна мала б ініціювати нову міжнародну конференцію держав-гарантів, зазначає депутат-«нашоукраїнець» Тарас Стецьків.
«Ідея скликання міжнародної конференції держав-гарантів – це не обов’язково має бути повторенням ідеї Будапештського саміту, – каже він. – Тому що вона мала б розглянути нову архітектуру безпеки на усьому континенті. Бо питання стосується не тільки України, вона – це лише елемент системи! І це збільшення напруги у Європі відбулося у зв’язку з діями Російської Федерації у серпні-вересні цього року».
Тарас Стецьків говорить передусім про останні заяви президента Росії, в яких Дмитро Медведєв критикував зовнішню та внутрішню політику української влади, і заявив про «відповідні дії» з боку Росії. Невдовзі після цього нові підстави для таких дій були внесені до російського законодавства, яке тепер дозволяє чинити військовий та інформаційний тиск на інші держави.
Найбільшою загрозою є внутрішні проблеми України – експерти
Українська влада не змогла належно відреагувати на такі дії сусіда, а окремі політики взагалі скористалися цим, як нагодою висловити свої проросійські позиції. І це є проявом слабкості державних інститутів, яка загрожує національній безпеці України навіть більше, аніж недружні дії з боку Росії, вважає радник директора Інституту проблем національної безпеки Олександр Литвиненко.
«Головна проблема України полягає не в позиції Російської Федерації, бо її позиція викликана ї внутрішніми потребами, а в загальній слабкості нашої держави, державних інституцій та недорозвиненості громадянського суспільства», – наголошує Литвиненко.
За словами експерта, економічно та політично сильна Україна не буде провокувати сусідів чинити на неї тиск і менше потерпатиме від нього.
З тим, що внутрішні проблеми України сьогодні є найбільшою загрозою для неї, погоджується і директор Інституту країн СНД Володимир Корнілов. Але він вважає загрозу з боку Росії надуманою.
«Я в цьому плані солідарний з більшістю населення України, що найбільша загроза для національної безпеки – всередині, а не зовні, –говорить Корнілов. – Це непрофесійна, нечесна влада, яка здійснює агресивну зовнішню політику відносно інших держав, зокрема Росії».
Але Росія, яка є гарантом української безпеки за Будапештським меморандумом, порушила його третій пункт, розпочавши проти своєї підзахисної інформаційну війну, говорить заввідділу глобальної безпеки Національного інституту проблем безпеки РНБО Борис Парахонський. Експерт пояснює це прагненням російської політичної верхівки поновити регіональне лідерство, і головним етапом цієї стратегії має бути посилення впливу на Київ.
Військова загроза Україні: бути чи не бути?
Екс-голова РНБО Володимир Горбулін не виключає навіть певної ймовірності військового конфлікту з Україною, якщо вплив Росії на вибори українського Президента, інформаційні та економічні важелі не призведуть до стабільної проросійської політики української влади.
«Агресивна політика Кремля відносно України викликана не діями Києва, а потребами Росії, її нинішнього керівництва, – наголошує Володимир Горбулін. Підкорення України, або принаймні, її південного сходу має суттєво покращити ситуацію у Російській Федерації, зокрема пом'якшити демографічні проблеми, збільшити економічний потенціал, зокрема у військовому машинобудуванні, прибрати ідеологічну загрозу авторитарному режиму у Росії. Крім того, це зробить неможливим отримання Сполученими Штатами військового плацдарму поблизу Москви».
Вихід Володимир Горбулін та інші експерти вбачають у одночасному зміцненні армії та економіки, консолідацію для цього зусиль всіх політичних сил та суспільства, і що важливо – здійснення послідовної зовнішньої політики. Зокрема, Олег Рибачук наголошує, що лише в такому разі Україна поверне собі довіру світової спільноти, а це сприятиме як входженню до міжнародних систем безпеки, так і отриманню реальних гарантій від найбільших держав.
(Київ – Прага)