У фондах Слов’янської бібліотеки у Празі, яка володіє унікальною збіркою літературної україніки, зберігаються перші прижиттєві видання Богдана-Ігоря Антонича – «Привітання життя», «Три перстені» і «Книга лева». Відтепер вибрані твори із цих збірок усі зацікавлені можуть прочитати по-чеськи. Вони пізнають Новицю – мальовниче лемківське село, де народився Антонич, охайні різьблені церкви і небо з місяцем, який поетові нагадував молодого музику.
Метафорами щедро пересипана поезія Антонича, захоплення рідним краєм торкнеться кожного, і чужинця. Це думка перекладачів поезії Богдана-Ігоря Антонича на чеську Томаша Вашута і Яросалава Кабічека.
Зокрема, Томаш Вашут вважає, що йому Україну відкрив саме Антонич, хоча і перед ним знав українську поезію. «Із Антоничем я зустрівся, можна сказати, – випадково, – каже він. – У середині 90-х років я почав вивчати українську мову на філософському факультеті Карлового університету в Празі. Ми також займались українською літературою й поезією. Так я познайомився з творчістю Євгена Маланюка, аж тут почув про Антонича. Він мене відразу зацікавив, зацікавив певним зломом, який переживав. Зацікавило мене також його натхнення лемківським фольклором, краєм, де жив. Як цікаво він для себе відкривав Україну, українську мову, котру вивчив у чужому оточенні, адже він жив на терені Польщі й ходив спочатку до польської школи».
«Антонич – це добра школа для кожного...»
Томаш Вашут – нині один із найвідоміших у Чехії знавців української літератури – переконаний, що саме завдяки творчості Антонича почав перекладати українську поезію. З його погляду, надзвичайно цікаво спостерігати, як Антонич простував навпроти своєму часу, всупереч авангардній поезії 30-х років й усім «ізмам», як він повернувся до української міфології, до народних міфів про простір і життя. Антонич, переконаний чеський перекладач, це добра школа для кожного, хто вивчає й хоче знати Україну.
«На початку перекладати Антонича було тяжко, але це й добре, зазначає Томаш Вашут. – Я й своїм студентам говорю: не вибирайте легких авторів, не вибирайте тих, хто вас не перевершує. Вибирайте тих, у кого можете чомусь навчитись, чи як перекладачі, чи як читачі. Тобто Антонич – це виклик, він навчив мене певному методу, як перекладати, щоб це добре було і чеською. Мушу сказати, що перекладати Антонича – це був для мене план життя».
Перша книжечка вибраних поезій Богдана-Ігоря Антонича чеською мовою називається «Зелена Євангелія», так само, як перша посмертна збірка поезій, що побачила світ у Львові в 1938 році. Вибрані твори чеською мовою поповнять бібліотеку перекладів Антонича, котрі вже вийшли польською, словацькою, англійською, білоруською, сербською, російською та іншими мовами.
(Прага – Київ)