Про небезпеку відновлення роботи Мужіївського золоторудника в Берегівському районі Закарпаття першими заговорили місцеві захисники довкілля. Вони кажуть, що активізувалися спроби знову запустити це екологічно шкідливе виробництво.
Місцевому населенню нав’язують думку, що це матиме лише позитив – відновляться робочі місця, людям виплатять мільйонні борги із зарплати. І поряд з цим звучать ідеї про те, що економічно доцільним і абсолютно нешкідливим буде впровадження нової, відмінної від попередньої, технології видобутку золота – за допомогою ціанідів. Досі ці технології були заборонені, розповідає активіст місцевої екологічної організації «Чистий Берег» Олег Супруненко.
Навколо копальні кілька сотень тисяч тонн відпрацьованої руди «Світова практика застосування ціанідної технології видобутку золота з руди свідчить про те, що ціанідні методики регулярно приводять до екологічних катастроф. Одна з таких катастроф – на румунському золотодобувному підприємстві в Бая-Маре в 2000 році мала відчутні наслідки і для Закарпаття», – каже Олег Супруненко.
Утворюється кислотний стікГромадськість Берегівщини ще й тому б’є на сполох, що вже нині відчуває на собі результат екологічно шкідливої роботи ТОВ «Закарпатполіметали» – підприємства, яке займалося видобутком золота. Йдеться про те, що сотні тисяч тонн переробленої руди вивантажили поряд із фабрикою. У ній дуже багато важких металів – кадмію, цинку, свинцю, міді й хрому. Ці небезпечні для здоров’я людей речовини виявляють у питній воді. Такі дані нещодавно навела заступник начальника Державної екологічної інспекції в Закарпатській області Любов Спічкей.
За словами заступника керівника Державної екологічної інспекції в Закарпатській області, у період дощів вимиваються з цих руд важкі метали, тобто утворюється кислотний стік, який насичений важкими металами.
«У підземному водоносному горизонті нами виявлені стійкі забруднення кадмієм. Що стосується поверхневого стоку, то там цілий спектр важких металів, і перевищення концентрацій сягають десятикратних значень», – каже Любов Спічкей.
У своєму зверненні закарпатські природозахисики просять вищу владу України і місцеві органи самоврядування ліквідувати наслідки попередньої експлуатації копальні. І в той же час вони пропонують вихід із ситуації – кажуть, копальню можна використовувати як туристичний об’єкт – і так врятувати малу Батьківщину і від безробіття, і від екологічної небезпеки.
(Ужгород – Київ – Прага)