В Україні – 1 мільйон 134 тисячі хворих на діабет, 181 тисяча пацієнтів мають інсулінозалежну форму, зазначає Андрій Кваченюк, головний позаштатний ендокринолог МОЗ України. Нинішнього року на програму боротьби з цією недугою з державного бюджету виділили 2 з половиною мільярди гривень. «У цьому році на закупку інсуліну було виділено 234 мільйони гривень. Враховуючи нестабільну економічну ситуацію, постійне зростання цін, потім ще додатково виділили 160 мільйонів гривень», – зауважив Кваченюк.
Державна програма протидії цукровому діабету фінансується належним чином, гроші на закупівлю інсуліну виділяються, переконує колишній міністр охорони здоров’я Микола Поліщук. Проте, на його думку, необхідно міняти систему розподілу цих коштів. «Фінансувати треба так, щоб гроші виділялися безпосередньо для пацієнта, а не проводилася закупівля через центральний чи обласні бюджети. Просто повинен кожен знати, що він має певну суму грошей і повинен її отримати. Рецепт має бути, на цей рецепт хворий і отримує ліки, йому має проводитися компенсація за витрати на ці ліки. Все буде контрольоване: які ліки, яка сума, на що витрачена».
П’ятдесятичотирирічна киянка Тетяна Олексіївна хворіє на діабет рівно п’ять років. Вона інвалід другої групи, але змушена за все платити: за ліки, за медичне обслуговування. Тільки інсулін можна отримати безкоштовно. «Усі ліки, крапельниці– це ми все купуємо, аж до шприців. Останній раз моя донька на мої ліки витратила гривень 600», – розповідає киянка.
При лікуванні діабету не треба винаходити велосипед, каже президент Української діабетичної федерації, відомий актор Богдан Бенюк. І не варто захоплюватися адресною допомогою хворим, переконаний він. «Я вважаю, що треба йти старим шляхом, яким користувалися ще в СРСР: забезпечувати хворих інсуліном через аптеки, рецептуру. Адресної допомоги не треба. Бо якомусь алкоголіку дадуть ту 1000 гривень, він їх проп’є і буде потихеньку вмирати. А для когось ця тисяча нічого не означає, бо він набагато більші кошти має і витрачає».
Ризики та профілактика
Цукровий діабет посідає третє місце серед причин смерті людей (після серцево-судинних і онкологічних захворювань). У людей із надлишком цукру в крові у 5 разів більший ризик інфаркту й інсульту. Кожен десятий хворий на грип A H1N1 страждає на діабет, констатує Всесвітня організація охорони здоров’я. Голова правління Української діабетичної федерації Валентина Очеретенко стверджує, що пандемічний грип є «пусковим механізмом» діабету. «За статистикою, число хворих на діабет дітей після епідемій грипу та інших інфекційних хвороб зростає. Це не значить, що вірус грипу є збудником діабету, але він є пусковим механізмом, який за відповідної схильності організму призводить до діабету. Однак, однозначно, що діабет – це сприятливе середовище для розвитку будь-якої інфекції, у тому числі й грипу».
Діабет може, передусім, загрожувати людям,котрим за 40, а також тим, у чиїй сім’ї були такі хворі. Високий тиск, проблеми із серцем теж посилюють небезпеку діабету, вважають лікарі. З іншого боку, якщо ви нормально харчуєтесь і не цураєтеся спорту, то ризик захворіти значно зменшується. Однак багатьом не під силу відмовитися від улюблених тістечок та лежання на канапі перед телевізором, говорить Валентина Очеретенко. «Насправді це дуже важко: поміняти свій спосіб життя, їсти менше, рухатися більше. Але крок за кроком, якщо дійсно цього захотіти, з цим можна впоратися».
Така серйозна хвороба, як діабет, супроводжується пригніченням імунної системи людини, пояснює імунолог Лариса Кузнецова. Відтак цей пацієнт стає більш вразливим до інфекційних хвороб, особливо грипу. «Необхідно обов’язково проводити імунотерапію. Є медикаментозна імунотерапія. Зараз багато хто виступає проти неї. Але якраз щеплення дійсно деяким групам населення шкідливе. А от медикаментозна імунотерапія таким групам ризику як діабетики, навпаки, приносить користь. Мається на увазі, наприклад, пігулка арбідолу, а також ехінацея».
Лікарі переконують: хоч діабет і є серйозною недугою, з ним можна жити повноцінно багато років. Варто лише не впадати у відчай, правильно харчуватися і займатися фізичними вправами, дослухаючись при цьому порад медиків.
Державна програма протидії цукровому діабету фінансується належним чином, гроші на закупівлю інсуліну виділяються, переконує колишній міністр охорони здоров’я Микола Поліщук. Проте, на його думку, необхідно міняти систему розподілу цих коштів. «Фінансувати треба так, щоб гроші виділялися безпосередньо для пацієнта, а не проводилася закупівля через центральний чи обласні бюджети. Просто повинен кожен знати, що він має певну суму грошей і повинен її отримати. Рецепт має бути, на цей рецепт хворий і отримує ліки, йому має проводитися компенсація за витрати на ці ліки. Все буде контрольоване: які ліки, яка сума, на що витрачена».
П’ятдесятичотирирічна киянка Тетяна Олексіївна хворіє на діабет рівно п’ять років. Вона інвалід другої групи, але змушена за все платити: за ліки, за медичне обслуговування. Тільки інсулін можна отримати безкоштовно. «Усі ліки, крапельниці– це ми все купуємо, аж до шприців. Останній раз моя донька на мої ліки витратила гривень 600», – розповідає киянка.
При лікуванні діабету не треба винаходити велосипед, каже президент Української діабетичної федерації, відомий актор Богдан Бенюк. І не варто захоплюватися адресною допомогою хворим, переконаний він. «Я вважаю, що треба йти старим шляхом, яким користувалися ще в СРСР: забезпечувати хворих інсуліном через аптеки, рецептуру. Адресної допомоги не треба. Бо якомусь алкоголіку дадуть ту 1000 гривень, він їх проп’є і буде потихеньку вмирати. А для когось ця тисяча нічого не означає, бо він набагато більші кошти має і витрачає».
Ризики та профілактика
Цукровий діабет посідає третє місце серед причин смерті людей (після серцево-судинних і онкологічних захворювань). У людей із надлишком цукру в крові у 5 разів більший ризик інфаркту й інсульту. Кожен десятий хворий на грип A H1N1 страждає на діабет, констатує Всесвітня організація охорони здоров’я. Голова правління Української діабетичної федерації Валентина Очеретенко стверджує, що пандемічний грип є «пусковим механізмом» діабету. «За статистикою, число хворих на діабет дітей після епідемій грипу та інших інфекційних хвороб зростає. Це не значить, що вірус грипу є збудником діабету, але він є пусковим механізмом, який за відповідної схильності організму призводить до діабету. Однак, однозначно, що діабет – це сприятливе середовище для розвитку будь-якої інфекції, у тому числі й грипу».
Діабет може, передусім, загрожувати людям,котрим за 40, а також тим, у чиїй сім’ї були такі хворі. Високий тиск, проблеми із серцем теж посилюють небезпеку діабету, вважають лікарі. З іншого боку, якщо ви нормально харчуєтесь і не цураєтеся спорту, то ризик захворіти значно зменшується. Однак багатьом не під силу відмовитися від улюблених тістечок та лежання на канапі перед телевізором, говорить Валентина Очеретенко. «Насправді це дуже важко: поміняти свій спосіб життя, їсти менше, рухатися більше. Але крок за кроком, якщо дійсно цього захотіти, з цим можна впоратися».
Така серйозна хвороба, як діабет, супроводжується пригніченням імунної системи людини, пояснює імунолог Лариса Кузнецова. Відтак цей пацієнт стає більш вразливим до інфекційних хвороб, особливо грипу. «Необхідно обов’язково проводити імунотерапію. Є медикаментозна імунотерапія. Зараз багато хто виступає проти неї. Але якраз щеплення дійсно деяким групам населення шкідливе. А от медикаментозна імунотерапія таким групам ризику як діабетики, навпаки, приносить користь. Мається на увазі, наприклад, пігулка арбідолу, а також ехінацея».
Лікарі переконують: хоч діабет і є серйозною недугою, з ним можна жити повноцінно багато років. Варто лише не впадати у відчай, правильно харчуватися і займатися фізичними вправами, дослухаючись при цьому порад медиків.
