Балто-Чорноморський енергетичний коридор: міф чи реальність?
Київ – Завершення формування Каспійсько-Чорноморсько-Балтійського енергетичного коридору – один із пріоритетів зовнішньополітичної діяльності України. Про це заявив сьогодні в Києві міністр закордонних справ Петро Порошенко. За його словами, використання енергетичних потужностей країн Каспійського та Чорноморського регіонів для забезпечення енергоносіями Балтії розпочалось восени 2009 року, і незабаром набиратиме обертів. Так, у листопаді після кількарічного мовчання Білорусь дозволила використати свій простір для транзиту електроенергії з України до Латвії і Литви; відновлено переговори щодо запуску нафтогону за маршрутом «Південний – Вентспілс». Якими є реальні перспективи такої співпраці між Чорноморським і Балтійським регіонами?
Новорічна ілюмінація та ялинки у Ризі й Вільнюсі освітлюються українською електроенергією. У ці засніжені, штормові зимові дні вироблена в Україні електрика дозволяє працювати у більш-менш нормальному режимі комунальним господарствам багатьох міст Литви і Латвії, каже латвійський журналіст Атіс Климович. Фактично, наочно бачимо перші результати втілення ідеї Каспійсько-Чорноморсько-Балтійського енергетичного коридору.
Говорячи про історію цього коридору, київський експерт із питань енергетичної безпеки Михайло Гончар зазначив: «Політичні реалії у країнах між Чорним і Балтійським морями складались не досить сприятливо для реалізації подібного проекту. Це було пов’язано значною мірою з тією позицією, яку займало керівництво Білорусії. Проте в останні роки, на тлі тих конфліктів, які відбуваються в російсько-білоруських відносинах, зокрема в енергетичній сфері, Білорусь багато у чому переосмислює свої підходи, і зараз достатньо сприятливо відноситься до реалізації проектів, що мають сполучити Балтійське і Чорне море».
Щоправда, Михайло Гончар вважає, що у повну силу «енергетичний коридор» запрацює лише за кілька років, оскільки мають набути потужності його складові.
«Розроблено цілий ряд оцінок та обґрунтувань у тому, що стосується створення нафтотранспортного коридору: від українського порту Південний – до латвійського нафтотерміналу у Вентспілсі. Але разом з тим, практичних описів ще не було, – зауважує експерт. – Продовжуються дискусії і переговори. І той факт, що Україна стане членом енергетичного співтовариства Європи сприятиме імплементації подібної ідеї».
«Відповідає інтересам і країн-учасниць, і усій Європі»
Експерт Глобального фонду від Швеції Мартін Хелстрем сподівається на успішну реалізацію проекту такого енергетичного коридору, оскільки це відповідає інтересам і країн-учасниць, і усій Європі.
«Важливість переговорів учасників енергетичного ринку – і України з Росією, і України та Росії з Євросоюзом, і країн Балтії та Чорного моря – сумніву не викликає, – наголошує Хелстрем. – Під час переговорів сторони не тільки домовляються про систему транзиту енергоносіїв, але й створюють концепцію енергетичного розвитку регіонів та Європи у цілому. Проект Балто-Чорноморського транспортного коридору в цьому контексті здається мені дієвим та ефективним».
А тим часом експерти міністерств енергетики та закордонних справ України відразу по закінченні зимових свят продовжать переговори з колегами з країн Балтії: упродовж 2010 року Каспійсько-Чорноморсько-Балтійський коридор має стати складовою розгалуженої системи енергетичних коридорів Європи.