Пошуки няні
У вихованні дитини нянею є свої плюси й мінуси, зауважує доктор психологічних наук Іван Бех. Взагалі малечі варто відвідувати дитячий садочок, але якщо батьки вирішують інакше, це їхнє право. «Дитині потрібна інша дитина, тобто дитсадок, якщо в ньому нормально організоване життя. Там відбуваються перші соціальні контакти, перші прояви симпатії чи антипатії. Що краще? З погляду загальної безпеки – няня, а з погляду загального розвитку - садочок».
Киянка Леся, мати трьох дітей, віддавати дітей до садочка не хотіла, а на пошуки няні витратила не один місяць. За словами жінки, у хорошої няні органічно мають поєднуватися професійні і людські якості. А найвища оцінка її здібностей - це любов і повага з боку дітей. «У нас україномовна сім’я, ми зіткнулися з тим, що нам було важко знайти україномовну няню. У нас була одна непогана – україномовна вчителька початкових класів. Але була проблема: весь день у дітей проходив, як у школі: «встаньте», «сядьте» і так далі». Тож Лесі довелося шукати далі і навіть звертатися до послуг агентства з підбору домашнього персоналу.
Якщо Ви готові платити 25-30 гривень за годину – стільки в середньому коштують послуги київських нянь, – то знайти для Вас помічницю буде нескладно, кажуть в агентстві. «Ми запрошуємо Вас до нас в офіс, запрошуємо туди нянь – не менше 4 кандидатів. У присутності директора і менеджера Ви ставите всі запитання, які вас цікавлять. Коли ви обрали когось, ви платите 1000 гривень авансу і людина відправляється на випробувальний термін – 14 днів. Протягом цього часу ви дивитеся на компетентність спеціаліста: як вона працює, як ставиться до дитинки. Якщо людина не підійшла, ми вам робимо заміну. Якщо підійшла, ви маєте заплатити 2000 гривень – тобто всього 3000 тисячі».
Для кого ця професія?
Любов до дітей – це головний критерій під час вибору няні, зазначає Тетяна, співробітниця іншого кадрового агентства. Буває, приходять дівчата з вищою педагогічною освітою, зі знанням мов працевлаштовуватися гувернанткою . Але виявляється, що ця професія не для них. «Коли людині все одно, аби гроші, то ідіть на хатню працівницю. Значить, любові до дитини у такої немає. Це, до речі, часто зустрічається у педагогів. Найгірші няні – це шкільні вчительки, особливо старших класів. А найкращі, як не дивно, це жінки технічних та творчих професій: бухгалтери, співачки, конструктори, танцюристки. Це жінки, у яких є потяг до мистецтв. Якщо така няня у молодості любила займатися творчістю, то вона ці навички буде передавати малюкам»,– переконана Тетяна.
Яскравим прикладом зміни досить творчої професії є киянка Оксана. За освітою вона викладачка музики, вчителька гри на фортепіано. Свої фахові навички вона втілює не в музичній школі, а працюючи нянею. Щоправда, навчання музиці – лише один із безлічі домашніх обов’язків. Спочатку допомагала виховувати хлопчика, котрий навчався у початкових класах, а потім її роботою став догляд за двомісячним малюком. «Приготування їжі для дітей і для дорослих, майже вся хатня робота. А раніше я лише постійно доглядала за малим. Зараз я працюю без контракту, отримую 25 гривень за годину».
Попит на нянь не зменшився
Найняти няню може лише одна з п’ятдесяти українських сімей. Це констатує соціолог Ірина Прибиткова. Сама вона не може собі дозволити таку розкіш. «Я б собі не змогла дозволити найняти няню або помічницю в домашньому господарстві. Середній клас собі не може цього дозволити, якщо взагалі вважати, що він існує в Україні», – говорить соціолог.
Попит на послуги нянь не зменшився, а коло обов’язків таких працівниць зросло. Адже все одно криза дається взнаки, і роботодавці економлять, наприклад, на кухарках. Тому няням доводиться поєднувати свої основні обов’язки з іншими домашніми клопотами, які раніше виконували домашні робітниці або кухарки. А на оплаті додаткове навантаження позначається далеко не завжди, констатують у кадрових агенціях.