Дракони у європейській архітектурі

У багатьох українських казках, як і в лицарському європейському романі, обов’язковим елементом виступає дракон (змій), якого перемагає сміливець – чи то лицар, чи богатир Кожум’яка, чи мужній Котигорошко.

А Київ досі живе подвійним життям: з одного боку, це  слов’янський Єрусалим, з іншого – Змієве місто. З одного боку, Київ відвідують прочани, з іншого – у світову літературну класику українська столиця увійшла як місто найвродливіших і найспритніших відьом. Варто лише прочитати твори, які присвятили Києву Микола Гоголь, поляк Юліуш Словацький і росіянин Микола Гумільов.

І вже наш сучасник, письменник Олесь Ільченко, містичності Києва присвятив роман «Місто з химерами», в якому розповідається, серед іншого, про таємничого змія.

«Змієві вали, знахідки зображень змія, урочище Кожум’яки – вони вказують, як і в будь-якому європейському місті, на присутність у давньому Києві якогось дракона, змія, – зазначає пан Ільченко. – Багато міст у Європі пов’язані з цим дивним створінням. Чи справді вони водились? Чи якісь колосальні кістяки динозаврів знаходили люди – і це було неспростовним доказом, що поруч досі існує така істота?»

Присутність змія у надрах київських земель відчув архітектор Городецький

На жаль, сучасна наука досі не відповіла на це запитання. Натомість, присутність змія десь у надрах київських земель відчув знаменитий київський архітектор початку ХХ століття, поляк за походженням Владислав Городецький. У своїх спогадах про київський період життя архітектор згадував міські легенди про Змія. Ця величезна істота лякала городян у часи ранньої Київської Русі, а потім, витіснена славним Кожум’якою, сховалася під землею. Власне, подібне відбулось і у старій столиці Королівства Польського – Кракові, проводить паралель Городецький.

Інтерес до міфічного змія (дракона) спричинив появу знаменитих химер на одному з шедеврів Владислава Городецького – прославленому Будинку з химерами, пояснює Олесь Ільченко. І перераховує «химерні», містичні споруди митця.

«Коли ти народжуєшся у Києві, виростаєш тут – бачиш Городецького усе життя; я маю на увазі його створіння Будинок з химерами, перш за все, який не залишає байдужим – це київський Гауді, бренд. Також професійно зроблена кінаса, чи міський музей (тепер – Національний художній музей), не кажучи вже про таку блискучу стилізацію, як костел Святого Миколая. Тобто, Городецький присутній весь час», – наголошує Олесь Ільченко.

Владислав Городецький, опинившись в еміграції – спершу у Польщі, а наприкінці життя в Ірані – створив чудові архітектурні споруди. І, як каже пан Ільченко, в кожному з них «зашифрував» позначки київського змія. Фактично, місто з химерами, образ київського змія супроводжували архітектора усе життя, стверджує письменник.