«Ідейний» конфлікт у ВАТ «Павлограджитлобуд», як розповідають самі працівники, бере початок з 2005 року. Саме тоді робітники і керівництво ухвалили нову стратегію розвитку компанії, вирішивши, що віднині вона буде позиціонувати себе як українська, а товар випускатиме під україномовним брендом і оформлений в українському стилі.
У тім рішенні, стверджують робітники, був і економічний інтерес, і поклик душі. Тому пішли далі суто брендових змін. Упродовж кількох років частина працівників почала говорити українською і на роботі, і в родині, стала цікавитись національними традиціями. На заводі навіть організували курси української, а корпоративні свята влаштовували з елементами національної обрядовості.
«Нам заборонили бути українцями»
Такий підйом національної свідомості, кажуть працівники, не припав до смаку власнику контрольного пакету акцій підприємства, людині російськомовній. Голова наглядової ради підприємства зробив кілька зауважень підлеглим, а потім і домігся ухвалення рішення наглядової ради, яка поставила бізнесовою мовою на підприємстві – як «найбільш прийнятну для східного регіону».
Колектив не погодився, і на підприємстві почалися звільнення. На людей тиснули, ті писали заяви «за власним бажанням», – розповідає один зі звільнених Юрій Щербак.
«Було прийнято постанову, якою фактично заборонялося розмовляти українською мовою. Там було записано, що клієнти – це наш основний капітал, і треба з ними говорити тією мовою, якою вони звертаються, тобто російською. Це постанова по суті забороняла нам бути українцями», – каже працівник, якого позбавили роботи.
Справа не в мові, справа в стратегії
Між тим голова наглядової ради «Павлограджитлобуд» Ігор Слюнков відкидає звинувачення у мовній нетерпимості. Каже, що звільнення відбулися не через мову: топ-менеджери компанії мали різні погляди на стратегію її подальшого розвитку, мовна ж дилема просто ускладнила конфлікт.
Ігор Слюнков пояснює, що на загальних зборах ухвалили нову стратегію розвитку підприємства, а заступник глави правління відмовився підкоритися рішенню акціонерів, відтак з ним розірвали контракт.
Зараз сторони конфлікту на порозі судової тяганини. Міська прокуратура Павлограда порушила кримінальну справу за фактом недотримання трудового законодавства при звільненні працівників. Однак самим звільненим цього замало, вони хочуть, щоб власник фірми відповів за статтею про порушення конституційного права на вживання рідної мови. Власник погрожує опонентам зустрічним позовом про паплюження його честі й ділової репутації.
Перше засідання щодо звільнення працівників «Павлограджитлобуд» відбудеться сьогодні у суді першої інстанції. Однак обидві сторони прогнозують довготривалий процес.
У тім рішенні, стверджують робітники, був і економічний інтерес, і поклик душі. Тому пішли далі суто брендових змін. Упродовж кількох років частина працівників почала говорити українською і на роботі, і в родині, стала цікавитись національними традиціями. На заводі навіть організували курси української, а корпоративні свята влаштовували з елементами національної обрядовості.
«Нам заборонили бути українцями»
Такий підйом національної свідомості, кажуть працівники, не припав до смаку власнику контрольного пакету акцій підприємства, людині російськомовній. Голова наглядової ради підприємства зробив кілька зауважень підлеглим, а потім і домігся ухвалення рішення наглядової ради, яка поставила бізнесовою мовою на підприємстві – як «найбільш прийнятну для східного регіону».
Колектив не погодився, і на підприємстві почалися звільнення. На людей тиснули, ті писали заяви «за власним бажанням», – розповідає один зі звільнених Юрій Щербак.
«Було прийнято постанову, якою фактично заборонялося розмовляти українською мовою. Там було записано, що клієнти – це наш основний капітал, і треба з ними говорити тією мовою, якою вони звертаються, тобто російською. Це постанова по суті забороняла нам бути українцями», – каже працівник, якого позбавили роботи.
Справа не в мові, справа в стратегії
Між тим голова наглядової ради «Павлограджитлобуд» Ігор Слюнков відкидає звинувачення у мовній нетерпимості. Каже, що звільнення відбулися не через мову: топ-менеджери компанії мали різні погляди на стратегію її подальшого розвитку, мовна ж дилема просто ускладнила конфлікт.
Ігор Слюнков пояснює, що на загальних зборах ухвалили нову стратегію розвитку підприємства, а заступник глави правління відмовився підкоритися рішенню акціонерів, відтак з ним розірвали контракт.
Зараз сторони конфлікту на порозі судової тяганини. Міська прокуратура Павлограда порушила кримінальну справу за фактом недотримання трудового законодавства при звільненні працівників. Однак самим звільненим цього замало, вони хочуть, щоб власник фірми відповів за статтею про порушення конституційного права на вживання рідної мови. Власник погрожує опонентам зустрічним позовом про паплюження його честі й ділової репутації.
Перше засідання щодо звільнення працівників «Павлограджитлобуд» відбудеться сьогодні у суді першої інстанції. Однак обидві сторони прогнозують довготривалий процес.
