На інтернет-сторінці користувача Neman44 читаю: «Якщо резюмувати перші враження від виборів, то колосальний досвід роботи в ОВК. не задоволений результатами (виборів). new-media відкрили мені очі».
Так виглядає Твіт – повідомлення на Твітері, соціальній мережі мікроблогінгу. Неман 44 – це інтернетне ім’я, яке використовує Олексій Бритюк із Луганська. Громадський активіст на цих виборах працював членом окружної виборчої комісії. За допомогою смсок він відсилав найсвіжішу інформацію про те, що він робить чи бачить на інтернет-сайтах Твітера. А це повідомлення Олексій написав приблизно добу тому, через кілька хвилин після того, як були підраховані голоси: «106-та окружна комісія підрахувала 76%: яник 66,66, тігіпко 16, юля 7,3».
Олексій Бритюк – один із сотні громадських журналістів, які беруть участь в проекті «Elect_UA» – Твітер трансляції українських виборів. Громадські журналісти – це активні громадяни, які створюють власні сторінки в інтернеті та ведуть блоги.
На думку Олексія Бритюка, ця передвиборна кампанія відрізняється від попередньої, бо кандидати намагаються з більшим чи меншим успіхом використовувати новітні технології. «Я думаю, що терези вже хитнулися на сторону новітніх медіа», – зазначає він.
Громадськість бере участь
Мета проекту громадської організації «Інтерньюз» «Elect_UA» – підвищити прозорість виборчого процесу і створити альтернативні джерела інформації для журналістів та членів виборчих комісій. Керівник проекту Віталій Мороз розповів, що вони обрали Твітер через те, що ця система мікроблогінгу – одна з найбільш оперативних способів передачі інформації. Статистикою він задоволений: «Зараз всі разом десь 100 000 повідомлень».
Щоправда, кількість читачів підрахувати складніше. За даними російської пошукової системи Яндекс, в Україні приблизно 17 тисяч користувачів Твітера. Але оскільки інформація «перетікає» з Твітера в інші мережі і сайти, то потенційних читачів набагато більше.
Останнім часом новітні медіа проявили себе особливо яскраво під час виборів в Ірані. «Певні аналогії можна проводити, але не повні, – каже Віталій Мороз. – Тому що в Ірані Твітер використовувався після дня виборів, коли ідуть якісь масові протести, а тут проект висвітлення самого ходу виборів».
Поки ще не час
Щодо використання новітніх технологій в передвиборчій кампанії в Україні є і скептики. Головний редактор спеціалізованого видання про українські ЗМІ «Телекритика» Наталія Лігачова вважає, що телебачення залишається головним полем битви кандидатів. «Це засвідчує та кампанія, яку вів Сергій Тігіпко. Він вів її тільки півроку. Головний його принципом було дуже серйозне представлення в медіа, ми не знаємо його команди, в нього немає штабів, в нього немає політичної сили, яка б стояла за ним, але він набрав третій результат», – зазначає пані Лігачова.
Вона погоджується, що в інших країнах новітні медіа відіграли величезну роль, як наприклад під час передвиборної кампанії в США в 2008 році, адже Барак Обама активно використовував інтернет у своїй роботі з виборцями.
«Саме через інтернет, – зауважує Наталія Лігачова, – Барак Обама спілкувався з великою кількістю громадян США і користувався для того, щоб пояснити свої принципи, свої ідеї, свої меседжі. А в нас, на жаль, ці технології використовувалися більше для того, щоб одні політичні гравці грали проти інших. Тобто вони використовувалися з негативною метою».
Але без сумніву, каже медіа експерт, що під час наступної пані Лігачова сподівається, що на пропаганду кандидатів в інтернеті громадянське суспільство зможе дати достойну відповідь.