Асоціація захисту прав молоді Волині започаткувала громадську ініціативу «Європа без бар’єрів». Один із напрямків її роботи – спростити відвідини європейських країн громадянами, котрі прагнуть там побувати з туристичною, культурною, науковою метою.
Як повідомив голова організації Андрій Гаврищук, активісти Асоціації провели чотири моніторинги роботи консульства Польщі в Луцьку та опитування громадян. Їхнім результатом стали рекомендації щодо поліпшення роботи консульства.
Консул Польщі в Луцьку Анджей Кухарук, який узяв участь у круглому столі, відзначив: із кожним роком його установа працює дедалі інтенсивніше. Лише минулого року громадянам України в Луцьку видано понад 81 тисячу польських віз, що на 11 тисяч більше, ніж у попередньому році. Понад чверть із них безкоштовні.
Відмов за рік – дві з половиною тисячі. Більшість із них пов’язані з незнанням українських громадян умов видачі візи, каже консул.
Аргументи для візи мають бути переконливими
Асоціація ретельно вивчила всі причини відмов і затримки у видачі віз і видала буклет «Прочитай і вирушай!», котрий уже розповсюджує серед земляків-волинян.
А тим часом, повідомив консул, інтенсифікується і малий прикордонний рух – за півроку зафіксовано 380 тисяч випадків перетину кордону на ділянках між волинськими та люблінськими селами обох країн.
Важливо, що впродовж цих півроку на території Польщі не зафіксовано жодного порушення правил перебування з боку українських громадян, які отримали дозвіл на малий прикордонний рух у польському консульстві Луцька, зазначив Анджей Кухарук.
Разом із тим отримати шенгенську візу самотужки українцям майже неможливо. Пояснення в анкеті на кшталт: «Хочу провести вікенд у Варшаві» або «хочу купити в Польщі ноутбук» – для працівників консульств не є переконливими, зауважували учасники слухань.
І якщо в польському консульстві ставлення до відвідувачів доброзичливе, а фізичних черг практично немає, то цього не можна сказати про ряд консульств європейських країн, розташованих у Києві, констатували учасники дискусії.
Волиняни «платять» за доброзичливість європейців прийомом «нелегалів»
На території області понад рік діє тимчасовий пункт утримання нелегальних мігрантів. Нині Волинь прийняла вже майже півтисячі «нелегалів».
А тим часом посольства держав, звідки прибули ті нелегали, часто не бажають приймати їх назад до своїх країн. Причина – відсутність угод про реадмісію з Україною, повідомив офіцер по роботі з іноземцями Луцького прикордонного загону Віктор Хижняк. Через це, каже він, посольства деяких країн узагалі не хочуть працювати в цьому напрямку.
Стосовно Росії, то вона має угоди про реадмісію з Євросоюзом, однак довести, що нелегал потрапив до України саме з Росії, досить нелегко, каже офіцер по роботі з іноземцями Луцького прикордонного загону Віктор Хижняк.
«Так поставлена робота в організаторів цих переправ – вони, як правило, не знають, де були; вони знають точку – наприклад, сіли літаком у Москві, а далі їх посадили в мікроавтобус чи машину, і потрапили вже десь у поле – їх там зловили…» – розповідає представник прикордонників.
Умовами утримання, медичною та юридичною допомогою іноземці задоволені. Однак у багатьох із них через півроку розпочинаються справжні проблеми, а в української влади – головний біль, розповідає заступник начальника пункту утримання нелегалів у Журавичах Валерій Новосад.
Усі мешканці пункту, котрі мали бажання зголоситися біженцями, написали заяву, але ще жодного разу суд не надав статусу біженця. Аргументи суду – відсутність доказів про переслідування в рідній країні.
Політикам не до міграційної політики
Такі люди, якщо їх відмовляється прийняти їхня країна, осідають в Україні – до чергового законодавчого врегулювання подібних ситуацій.
Працювати нині з сусідньою Польщею через угоду про реадмісію легше, ніж із Росією, з якою немає подібної угоди, зазначили волинські прикордонники, котрі нагадали: днями в Польщу був повернутий польський громадянин, котрий порушив правила перебування в Україні.
Україна потребує провадження чіткішої міграційної та візової політики, яке гальмують законодавці й виконавча влада через передвиборчі баталії, вважають учасники круглого столу в Луцьку.
Тим часом Асоціація захисту прав молоді продовжить дослідження, які сприятимуть забезпеченню прав людини на території Волині, незважаючи на її громадянство чи навіть на статус нелегала, підсумували учасники дискусії.